У М’янмі посилюється протистояння між населенням і військовими

У М’янмі, де відбувся військовий переворот, ситуація й надалі ускладнюється. Протестувальники все ще виходять на мітинги проти хунти, військові переслідують опозиціонерів, посилюють тиск на них і навіть застосовують проти них зброю. За даними ООН, станом на початок травня 2021 року в країні було вбито приблизно 600 мирних жителів. Особливо трагічним було 27 березня, коли армія святкувала День збройних сил. Хунта заявила, що знищуватиме всіх, хто в цей день вийде на протести. Як наслідок, жертвами силовиків стали 110 осіб.

США та ЄС засудили дії хунти, закликали її припинити переслідування опозиції й сісти за стіл переговорів. Окрім того, США, Канада, Великобританія, ЄС ввели проти 10 призвідників бунту санкції, що, зокрема, забороняють в’їзд у ці країни й ведення в них бізнесу. Згодом була заборонена співпраця з двома холдингами – через них військові контролюють низку місцевих компаній, що експортують товари легкої промисловості, текстиль і коштовності, зокрема рубіни. Так західні країни намагаються послабити економічну базу військового керівництва М’янми.

Проте ці заходи не дають потрібного ефекту, оскільки хунта продовжує економічну співпрацю з Китаєм, який будує в М’янмі мережу залізничних і автомобільних трас із виходом до Індійського океану. Хоча Пекін і підтримав колективну стурбованість діями військового режиму в М’янмі, але на прямі санкції не пішов. Ба більше, Китай заявляє про невтручання у внутрішні справи цієї країни, у такий спосіб розв’язуючи руки хунті.

Певні інтереси в М’янмі має також і Японія, яка вже реалізує тут деякі логістичні проєкти, зокрема будівництво шляхів сполучення між ключовими містами країни, розвиток інфраструктури міст. Окрім того, Японія не зацікавлена в посиленні впливу Китаю на цю країну.

Росія також співпрацює з М’янмою, починаючи ще з радянських часів. Делегація Міністерства оборони РФ навіть відвідала парад до Дня збройних сил М’янми. Була там і російська військова техніка. За даними експертів, Росія продає зброю керівництву хунти.

На святкуванні в М’янмі були також представники В’єтнаму, Індії, Пакистану, Таїланду, Лаосу, Бангладешу – більшість із них має свої інтереси в країні. Індія, наприклад, хоче інвестувати в цей регіон, щоб зменшити вплив Китаю. Таїланд зацікавлений у співпраці з хунтою, оскільки владу в цій країні також мають військові. Тож держави регіону здебільшого не підтримують жорсткі санкції проти військового режиму в М’янмі. Зокрема, у квітні країни АСЕАН на зібранні засудили дії хунти, але жодних санкцій проти неї не ввели.

Ситуація в М’янмі ускладнюється ще й тим, що проти військових почали виступати деякі нацменшини, які мають власні збройні формування. Між ними та хунтою вже відбуваються збройні сутички. Військові використовують проти формувань авіацію, бомбардуючи поселення нацменшин. Унаслідок цього тисячі біженців рушили в Таїланд. У регіоні вже назріває потужна гуманітарна катастрофа, тож провідні країни світу мусять домовитися про спільні дії щодо врегулювання ситуації в М’янмі.