30 липня 1918 р. внаслідок зухвалого вбивства не стало першого генерального секретаря Української Центральної Ради й генерального комісара (інспектора) народної освіти Міністерства освіти Української Держави Івана Стешенка. Його розстріляли двоє більшовицьких терористів.
Близько півночі з 29 на 30 липня І. Стешенко прибув з Києва до Полтави. Він хотів навідати матір й за час літньої відпустки підготуватися до професорської діяльності у новозаснованому Кам’янець-Подільському державному українському університеті.
Не знайшовши візника, він залишив речі на вокзалі і разом з своїм сином (юнаком 15 років) рушив пішки у місто. З вокзалу “Полтава-Город” до міста вела довга й широка Куракинська вулиця (нині вул. Соборності), що декількома провулками сполучалась із великою Павленською площею. Коли подорожні наблизилися до одного з провулків, звідти вискочили двоє озброєних й гукнули російською: “Руки вверх!”, а за мить пролунав постріл. З несподіванки син І. Стешенка Ярослав упав у картоплю, що росла біля тротуару. Відтак нападники вистрелили ще двічі. Одна із куль поцілила у голову Стешенка над правою бровою і пройшла наскрізь, розтрощивши потиличну кістку. Коли той упав, убивці нахилилися над ним, але, не взявши нічого, втекли (гроші, папери, револьвер і навіть золотий годинник лишилися при убитому). Коли на вистріли прибігла варта, а далі й викликані з вокзалу сином небіжчика німецькі солдати, то злочинці вже зникли, й затримати їх не вдалося. Непритомного І. Стешенка доправили до лікарні “Богоугодного заведення”, де він помер не приходячи до тями об 11-й годині ранку 30 липня.
Згодом з’ясувалося, що письменника і громадсько-політичного діяча засудила на смерть більшовицька організація Зіньківського повіту, а вирок виконав бойовик Башловка.
І. Стешенка поховали у Києві на Байковому цвинтарі за державний кошт.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.