By Людські клітини становлять лише 43% від загальної кількості клітин в організмі, решта – це мікроскопічні колонізатори, – стверджують вчені.
“Розуміння нашої прихованої половини, нашого мікробіому, – це ключ до розгадки низки захворювань, від алергії аж до хвороби Паркінсона. “Вони [мікроби – прим. ред.] є необхідною частиною нашого здоров`я”, – каже професор Рут Лей, керівник відділу мікробіомних наук в Інституті Макса Планка.
Незважаючи на те, наскільки старанно ви миєтесь, кожен закуток, кожна тріщинка нашого тіла заповнена мікроскопічними створіннями – бактеріями, вірусами, грибками й археями. Найбільше мікробів живе у темних глибинах кишечника, де немає кисню.
“Ми більше мікроби, аніж люди, – сказав у коментарі для ВВС професор Роб Найт із Каліфорнійського університету у Сан-Дієго. – За нашими оцінками, людських клітин в організмі є приблизно 43% від загальної кількості”.
Але попри це, генетично ми є значно слабшими. Людський геном складається із 20000 генів. Але, якщо до цього додати гени нашого мікробіомного світу, то число зростає від 2 до 20 млн мікробіомних генів.
“Те, що з нас робить людей, на мою думку, є комбінацією наших генів та ДНК наших мікробів”, – сказав ВВС мікробіолог Саркіз Мазманян із Каліфорнійського технологічного інституту.
Було б наївно думати, що люди носять в собі стільки мікробіомного матеріалу без будь-якої інтеракції в наш організм. Вчені досліджують, як саме мікроби впливають на роботу імунної й травної системи, як захищають нас від хвороб і виробляють вітаміни. Такі дослідження формують новий спосіб мислення про людський мікробіомний світ. Ще донедавна наші стосунки з мікробами зводилися до боротьби. Антибіотики і щеплення – це людська зброя проти кору чи мікробактерійного туберкульозу, і вона врятувала величезну кількість життів.
Але науковці переймаються тим, якої шкоди людська атака проти “поганих організмів” завдала “добрим бактеріям”. “Упродовж останніх 50 років ми здійснили чудову роботу щодо подолання заразних хвороб, – каже професорка Лей. – Але зате спостерігаємо великий зріст кількості автоімунних захворювань й алергії”.
Мікробіоми пов`язані, крім іншого, із запальними процесами в кишечнику, хворобою Паркінсона, а можливо й з депресією та аутизмом. Учені хочуть перетворювати мікроби на новий вид ліків і вже працюють над реалізацією цієї ідеї. Професор Тревор Ловлі із британського Інституту геноміки і генетики – один з тих, хто намагається виростити мікробіом здорових людей і використати його для лікування пацієнтів.
Мікробіомна медицина лише починає розвиватись, але вчені гадають, що спостереження за людськими мікробіомами невдовзі стане щоденною справою, яка зможе надати багато інформації про наше здоров`я”.
(Джерело – Glas Istre, Nr 99, 12.04.2018)
