By 
У геополітиці “чорним лебедем” називають непередбачену подію чи явище, яке ґрунтовно вплинуло на соціально-політичну ситуацію, спричинивши серйозні трансформації. За останні роки своєрідним “чорним лебедем” світової політики стала Україна.
Події Помаранчевої революції і Революції гідності показали всьому світу, що український народ волелюбний і здатний активно обстоювати свої права та демократичні цінності, протидіючи злочинній владі. Досвід цих революцій активно вивчали у світі, а згодом застосовували під час протестів у Венесуелі, а також у Гонконзі, де для координації протестних акцій активно використовували соціальні мережі, що було започатковано під час Революції гідності.
Світ доволі довго вірив у демократичну, миролюбну Російську Федерацією. Проте анексія Криму та агресія Росії на сході України привернули увагу міжнародного товариства до російсько-українського протистояння. Якщо спочатку деякі світові гравці ще вагалися щодо введення санкцій проти Москви, то збиття нідерландського Боїнга Росією нарешті відкрило їм справжнє обличчя кремлівської влади, яка всіма можливими засобами намагається відродити свою могутність і поширити вплив на країни пострадянського простору. На думку деяких експертів, насправді Росія хотіла збити власний літак, який орієнтовно у той же час пролітав над цим регіоном, щоб отримати привід для початку повномасштабної агресії проти України.
Ще один “чорний лебідь”, який вплинув на світову політику, – це розмова президента України Володимира Зеленського та очільника США Дональда Трампа, що стала основною причиною початку процедури імпічменту керманича Америки. Хоча Конгрес США відхилив звинувачення проти Трампа, позиції республіканців перед початком президентської передвиборчої кампанії дещо послабилися. Світові ЗМІ, висвітлюючи скандал навколо очільника Америки, настільки підняли інтерес до України, що у деяких зарубіжних вишах навіть почали відкриватися кафедри україністики.
Одна з останніх трагічних подій – підбиття українського літака над Тегераном – також здійснила значний вплив на настрої світової спільноти і зменшила напругу у протистоянні між Тегераном і Вашингтоном. Усі зрозуміли, наскільки хиткими є рівновага і мир та як швидко вони зруйнуються, коли світові лідери замість дипломатичних засобів вирішать застосовувати силові методи. Перша світова війна показали, що приводом для початку протистояння може стати й не дуже значна подія, як-от вбивство австрійського ерцгерцога Ф. Фердинанда у Сараєво, що фактично дало поштовх Першій світовій. Тоді напруження також можна було залагодити дипломатичним шляхом, але тогочасні лідери хотіли поділити світ. Як наслідок – 30 млн загиблих і розвал більшості тодішніх імперій, які розпочали це кровопролиття. Тому аварія літака над Тегераном, що забрала життя громадян Канади, України, Ірану та інших країн, вимагає від світових лідерів мудрості і терпіння, що може стати запорукою побудови такого порядку, де головним буде не принцип сили, а принцип розуму, довіри і взаємодопомоги.
