By 
Наприкінці січня 2018 року у Давосі (Швейцарія) проходив Всесвітній економічний форум (WEF). Україну на ньому представляли дві топ-теми: сільське господарство і, вперше на WEF, блокчейн-технологія.
На форумі презентували світову блокчейн-мапу, на якій позначені основні країни-лідери цієї технології. Створила карту організація Blockchain Research Institute у рамках звіту The Networked Hotbeds of Blockchain, що визначив лідерів у сфері технологічних трендів. Результати дослідження представив засновник Інституту Дон Тапскотт (Канада), який є одним з головних блокчейн-експертів та автором бестселера “Революція Блокчейн”. За результатами дослідження, у світі є всього 14 країн-лідерів за розвитком та впровадженням блокчейн-технологій, серед них й Україна. До рейтингу також ввійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.
Про цю новину повідомив на своїй сторінці в Facebook радник голови Державного агентства з питань електронного урядування України Костянтин Ярмоленко. Він зазначив, що разом з ЄБРР протягом трьох тижнів у ВР буде поданий законопроект про розвиток блокчейн в Україні.
Раніше Державне агентство з питань електронного урядування України і американська компанія Bitfury Group – світовий лідер розвитку блокчейн – підписали меморандум про співпрацю[1]. За словами прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, документ передбачає залучення передового досвіду американської компанії для розвитку блокчейн в Україні. В партнерстві з Bitfury Group Україна почне розміщувати урядові дані на платформі, що використовує технологію блокчейн. Проте це зовсім не перша ініціатива в Україні, пов’язана з сучасною технологією розподілених реєстрів. Інтерес до блокчейн формується вже впродовж декількох років. Деякі організації, наприклад Земельний кадастр України, вже перейшли на технологію блокчейн.
Електронні аукціони на блокчейн
Ще у березні 2016-го в Києві був підписаний Меморандум про розвиток і впровадження системи децентралізованих онлайн-аукціонів в державних галузях. Платформу Eauctoin 3.0 створювали IDF Reforms Lab, Distributed Lab, Ощадбанк, Приватбанк, Microsoft та Unitybars. На початку липня 2016 року відбувся перший блокчейн-аукціон, якій дозволив здавати в оренду державне майно.
Відкрита платформа електронної демократії
E-vox – ініціатива, спрямована на підвищення прозорості в державному управлінні шляхом використання блокчейн в організації голосувань, референдумів, підписанні петицій тощо. У серпні 2016 року команда E-vox встановила систему голосування в мерії міста Балта (Одеська область) – депутати змогли голосувати прямо зі своїх смартфонів і планшетів, залишаючи запис в блокчейн. Згодом системою будуть користуватися більше державних установ.
Блокчейн в НБУ
На початку листопада 2016 року під час конференції Cashless Ukraine Summit в Києві НБУ представив дорожню карту розвитку безготівкової економіки. Проект передбачає створення альтернативи картковим розрахункам. З 2018 року може розпочатись випуск електронних грошей на базі блокчейн. Революція в роботі з електронними грошима відбуватиметься в рамках розвитку національної платіжної системи “ПРОСТIР”.
Банки на блокчейн
Українські банки також починають працювати з електронними грошима на блокчейн. За допомогою розподіленої банківської системи Smart Money банки будують інфраструктуру для операцій з електронними грошима.
Електронний уряд
У березні 2016 року на Blockchain Conference Kiev презентували концепцію порталу електронного уряду – E-Ukraine. Тоді платформа була ще на стадії написання ТЗ і мала стати точкою взаємодії громадян, бізнесу і держави, що об’єднає на одній платформі аукціони, голосування, ведення держреєстрів і інші розподілені сервіси.
Електронна гривня
У НБУ розглядають можливість впровадження електронної національної валюти – е-гривні. Основою нової валюти стане технологія блокчейн. Перші кроки з впровадження національної е-валюти на основі технології блокчейн були здійснені ще в кінці 2016 років, коли НБУ спільно з провідними українськими фахівцями в цій галузі розпочав дослідницький проект. Отже, в Україні можуть з’явитися електронні гроші, які не будуть прив’язані до жодних фінансових установ. Електронні гроші є не криптовалютою, а еквівалентом реальних грошей, випуск яких контролює держава. Також електронні гроші є системою моментальних веб-розрахунків[2].
З кінця 2017 року в Україні діє новий криптофонд Vanhealthing Cryptofund of biotech innovations, який розробляє проекти у сфері біотехнології і блокчейн. Його партнерами є декілька організацій, зокрема венчурний фонд USP Capital, компанії Planexta і Sikorsky Challenge. Криптофонд відрізняється від традиційних фондів приватних інвестицій перш за все тим, що збирає кошти через Initial Coin Offering (ICO).
Блокчейн-програми активно впроваджують і за кордоном, наприклад, кадастровий облік в Грузії, система голосування і обліку персональних даних у сфері охорони здоров’я в Естонії, смарт-контракти для реєстрації прав на землю в Швеції тощо.
Саме співпраця з американською компанією Bitfury Group дала поштовх у розвитку й українських блокчейн-проектів, що дозволило Україні ввійти до рейтингу країн-лідерів з впровадження технології блокчейн. Ймовірно, blockchain-індустрія в Україні найближчим часом вийде на новий рівень. Уже навесні цього року у Києві пройде П’ята щорічна конференція Blockchain Conference Kiev 2018, повністю присвячена криптовалютам, блокчейну і ICO.
[1] REUTERS: Ukraine launches big blockchain deal with tech firm Bitfury
[2] «СВІТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ»: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції студентства Державного університету телекомунікацій – Київ: ДУТ, 2017 – 448 с.
