By 
Україна зайняла 54 місце серед 180 країн у “Глобальному рейтингу кібербезпеки 2018“, покращивши свій минулорічний показник на дві сходинки. Лідером списку стала Великобританія.
У сучасному глобальному інформаційному суспільстві кіберзлочинність загрожує зростанню світової економіки та особистій безпеці громадян. Підвищення культури поведінки людей в інтернеті, медіаграмотність, а також популяризація загальносвітових правил боротьби з кіберзлочинністю можуть гарантувати захищеність міжнародній спільноті. Саме тому на різноманітних зустрічах світових лідерів так часто обговорюються питання інформаційної безпеки та управління критичною інфраструктурою.
Оскільки проблема кіберзахисту є доволі гострою, необхідно стежити за станом безпеки мережевого простору у різних країнах світу. Цим, зокрема, займаються експерти Міжнародного союзу електрозв’язку ООН, які щорічно готують документ під назвою “Глобальний індекс кібербезпеки”, що містить аналіз захищеності мережевого простору країн-учасниць ООН. Згідно з останнім дослідженням, проведеним у 2018 році, 58% держав мають національну стратегію кібербезпеки, а 91% – закони, пов’язані із мережевим захистом, водночас минулого рокутаких країн було 50% та 79% відповідно.
Під час підготовки рейтингу експерти оцінюють країни на наявність: правових систем і структур, що займаються питаннями кібербезпеки і кіберзлочинів; інститутів координації політики і стратегій розвитку кібербезпеки на державному рівні; науково-дослідних, освітніх і підготовчих програм, сертифікованих фахівців і держустанов, які сприяють нарощуванню потенціалу в сфері інформаційної безпеки; партнерських програм, механізмів співпраці та систем обміну інформацією. Вони також оцінюють технічні можливості в галузі кібербезпеки.
У “Глобальному індексі кібербезпеки” йдеться, що станом на кінець 2018 року інтернетом користується 51,2% світового населення, тобто 3,9 млрд осіб. Така тенденція – вагомий крок на шляху до розвитку глобального інформаційного суспільства, а водночас сигнал про необхідність зміцнити кіберзахист мережевих користувачів на національному рівні. Експерти прогнозують, що до 2023 року інтернетом буде користуватись 70% людства. Однак завдяки збільшенню використання комунікативних технологій прогнозована вартість кіберзлочинностідо кінця 2019 року становитиме приблизно 2 трлн доларів[1].
Цьогорічнийлідер рейтингу Великобританія, що набрала 0,931 бала, у 2017 році посідала аж 12 сходинку. Друге місце зберегли за собою США із результатом 0,926 бала, третє – Франція (0,918 бала), що піднялася із восьмої сходинки. Першу п’ятірку замикають Литва і Естонія, які набрали 0,908 і 0,905 бала відповідно. На шостому місці – минулорічний лідер Сінгапур (0,898).
Україна цьогоріч посіла 54 місце, випередивши такі країни СНД, як Азербайджан (55), Білорусь (69), Вірменія (79), Таджикистан (107), Киргизстан (111) та Туркменістан(143).
У документі йдеться, що Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA[2]постійно робить кроки для взаємодії з Cisco Talos Intelligence Group та іншими державами-членами CERT щодо питань подолання наслідків кібератак на критично важливу інформаційну інфраструктуру і виявлення причин та обставин таких інцидентів. CERT-UA також допомагає усунути загрози безпеці приватного сектору України та іноземних партнерів. Відповідно до закону “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” (2017), CERT-UA та Центр реагування на кіберзлочини координують заходи, спрямовані на оперативне реагування на кібератаки, а також контролюють впровадження контрзаходів, що передбачають мінімізацію уразливості систем зв’язку.
Україна також бере участь у роботі Агентства ЄС з кібербезпеки, Європейського центру з досліджень і компетенції в сфері кібербезпеки, а також у навчаннях із реалізації Спільної оперативної схеми реагування ЄС і держав-членів на кібератаки.
У 2017 році в Україні відбулась масштабна хакерська атака, у результаті якої постраждали десятки українських банків, медіаресурсів, держустанов і приватних підприємств, були заражені вірусами понад 13 тисяч комп’ютерів із понад 200 установ. Подібні кібератаки, спрямовані на підрив економіки, разом із пропагандою і енергетичним шантажем стають зброєю Росії в гібридній війні проти України.
Саме тому в 2019 році РНБО України прийняла рішення проаналізувати стан кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, за результатами чого буде підготовлено нову Стратегію кібербезпеки України.
Цьогоріч жовтень є місяцем кібернетичної безпеки в усіх країнах ЄС. Така акція присвячена підвищенню обізнаності громадян щодо кіберзагроз, а також обміну досвідом у цій сфері.
“Розвиток довіри, знань, обізнаності та стійкості є вирішальним чинником, що дозволяє захиститися від кібернетичних загроз. Європейський місяць кібернетичної безпеки є частиною більш широких зусиль для розвитку і збереження навичок людей у цій сфері, виконанні далекосяжних превентивних заходів і, як наслідок – для створення Єдиного безпечного інформаційного ринку”, – зазначилаєврокомісар з питань цифрової економіки і інформаційного суспільства Марія Габріель.
Місяць кібербезпеки також стосується розвитку базових навичок безпеки у інформаційному просторі, що мають стати частиною повсякденної поведінки кожної людини під час роботи із високотехнологічними пристроями.
Загалом усі заходи, що проводить світова спільнота у сфері кібербезпеки, – це спроба допомогти країнам вдосконалити цю сферу, а також мотивувати їх на вжиття заходів для покращення їхнього рейтингу, допомагаючи у такий спосіб підвищити загальний рівень кібербезпеки в усьому світі. Під час проектів на кшталт “Глобального індексу кібербезпеки” спеціалісти намагаються показати практику кращих країн, щоб держави-аутсайдери могли використати їхній успішний досвід та застосувати його у себе. Це дозволить гармонізувати практику ІТ-сфери та розвивати глобальну культуру кібербезпеки.
З огляду на всі інциденти, що відбулися за останні роки, – витік інформації, кібератаки, зломи і втручання, – у світі почали думати, як запобігти проблемам, а не вирішувати їхні наслідки. Схоже, у 2020 році світові корпорації будуть витрачати багато сил та засобів для боротьби із вразливістю своїх продуктів.
[1]ITU: Global Cybersecurity Index
[2]спеціалізований структурний підрозділ Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
