By Кремлівські пропагандисти не втомлюються стверджувати про зв’язок між українською та російською мовами: мовляв, їхня близькість вказує на кровну спорідненість націй, а нинішня гібридна війна – це відмежування українського народу від великоросійського. Щоб збагнути різницю між українською і російською мовами, варто проаналізувати, як вони розвивались.
На походження мови часто вказують спогади сучасників, мандрівників і відомих людей певної епохи. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Французький політик Казимир Делямар у 1869 році стверджував: “Займаючись тривалий час порівнянням арійських мов, я дійшов висновку, що українська не лише старша від усіх слов’янських мов. Вона давніша від санскриту, грецької, латини та інший арійських мов”. Мовознавець Микола Марра також вказує на прадавність української мови, відносячи її зародження до давніх віків і племінних союзів.
Філолог Ізмаїл Срезневськийвказав на мовну різницю між русинами та мостовинами: “В Європі існує народ, забутий істориками – народ русинів. Він має свою історію, відмінну від історії Польщі, а також від історії Московщини. Має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ називався руським, русинами, рутенами, і його земля звалася Руссю або Рутенією. А той народ, який сьогодні зветься руским, звався москвинами, а їхня земля – Московією. Вкінці минулого століття у Європі добре відрізняли Русь від Московії”. З кінця ХVII століття на Заході у науковій літературі справді фігурували назви “Україна”і “українці”, а не “малороси”, як стверджує російська пропаганда.
Існує багато теорій походження української мови, зокрема гіпотеза Юрія Шевельова про її виокремлення з праслов’янської і розпад на п’ять діалектів, а також концепція російського мовознавця Олексія Шахматова про формування “спільноруської прамови”. Загалом сучасні науковці схиляються до версії про незалежний розвиток слов’янських мов, а українську відносять до прадавньої антської мови. Антський союз та племена, що долучились до нього наприкінці ІV століття, існував задовго до створення великої Русі. Натомість ні Росії, ні Московського царства тоді ще не було.Кілька тюркських племен та фіно-угри, навколо яких формувалася народність москвинів, говорили діалектами, далекими від українсько-руських морфем. Російська мова витворилась із церковнослов’янської, що тоді була літературною, натомість усна мова, якою спілкувалася русини-українці, вважалась низьким стилем. Таке розмежування – це типова мовна тенденція Європи, де інтернаціональна латина тривалий час була мовою літератури.
Німецький письменник ХІХ століття Фрідріх Боденштедт вважав, що українська мова вплинула на формування російської: “Ця мова, відома під назвою руської, мала великий вплив на створення московської мови вищого світу й літератури”.
Про витонченість мови козацької України писав у 1880 році російський філолог Михайло Красуцький, а чеський історик Павел Шафарик вказував, що зі всіх слов’янських мов українська була найбагатшою.
Московія неодноразово намагалась знищити українську мову. Валуєвський циркуляр та Емський указ, наприклад, витіснили її з культурної сфери, обмежуючи побутовим ужитком. Відтоді для просування кар’єрними сходинками українці мали розмовляти лише російською мовою.Микола Гоголь, зокрема, після першої літературної невдачі почав писати російською.
Не меншого руйнування мова зазнала й при Радянському Союзі. На початку ХХ століття українська нація була чисельнішою, ніж російська. Однак через кілька десятиліть ситуація змінилась. На думку письменника Євгена Сверстюка, це відбулось через масове записування українців як росіян, що давало більші кар’єрні можливості. До того ж у багатьох закладах освіти, зокрема вишах, навчання велося російською мовою.
Офіційно радянська влада українську мову не забороняла, проте надала їй статусу другорядної. Вчителі російської мови, наприклад, отримували більшу зарплатню, ніж викладачі української. У багатьох школах пропонували й зовсім відмовитись від її вивчення. Та найсильнішого руйнування українська зазнала через штучне наближення до російської, внаслідок чого утворився суржик – мовна мішанина.
З української мови вилучили букву “ґ”, згубився кличний відмінок, натомість з’явилися характерні для російської скорочення імен. Багатство синонімічних форм також було втрачене – зі всіх варіантів вибирався найбільш наближений до російського. Наприклад, російське слово “количество”перекладалося виключно як “кількість”, хоча синонімічним і ближчим є значення “число”.
Внаслідок заборон і штучного руйнування українська мова не могла вільно розвиватися. Радянська пропаганда наголошувала, що українська мова –малоросійська чи діалект російської. Хоча насправді вона є первинною, давнішою, натомість російська виникла набагато пізніше.
Сьогодні концепт “старшого брата”варто перейняти Україні, адже наша мова і держава існували ще задовго до Московського царства. З іншого боку, ми повинні боротися за чистоту мови, розвивати її та відновити прадавні корені.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
1 Comment