By 
Нещодавно з’явилась інформація про те, що з коду браузера Chrome приберуть вислови “blacklist” й “whitelist” (“чорний список” і “білий список”) та замінять їх відповідно на “blocklist” й “allowlist” (“заблокований список” та “дозволений список”). Ці зміни є наслідком резонансу навколосмерті афроамериканця Джорджа Флойда, якого було затримано поліцейськими за підозрою в спробі придбати сигарети за фальшиві гроші. Під час арешту поліцейський Дерек Шовін здавлював коліном шию Флойда впродовж майже дев’яти хвилин, що призвело до смерті затриманого.
Загибель Джорджа Флойда спровокувала хвилю заворушень не лише в Америці, а й у деяких країнах Західної Європи. Паралельно з вуличними протестами набрав обертів й інформаційний флешмоб (якщо це можна так окреслити) в інтернеті, зокрема у соцмережах. Відомі бізнесмени, співаки, актори, ведучі телевізійних шоу, політики тощо почали викладати на своїх сторінках у соцмережах чорні квадрати з хештегом #BlackLivesMatter (“Життя темношкірих мають значення”) проти расової дискримінації.
Найбільші представники музичної індустрії – Warner Music Group, Universal Music, Sony Music та інші, підтримуючи ініціативу працівниць музичної сфери Джамілії Томас та Бріанни Аґєманг, 2 червня вирішили організувати Blackout Tuesday (“Затемнений вівторок”) і цього дня припинили ділові операції: відмовились від електронних листів, музичних релізів та будь-яких інших звичних дій. Представники студії Columbia Records на своїй сторінці написали, що “цей день не є вихідним – він є днем для рефлексії і пошуку шляхів можливості рухатися далі спільно”.
Паралельно з хештегом #BlackLivesMatter у мережі почав з’являтися інший – #AllLivesMаtter (“Усі життя мають значення”). Американський історик та дослідник Східної Європи Тімоті Снайдер у інтерв’ю для одного з українських телеканалів пояснив, чому перед тим, як вжити останній вислів, варто замислитись: “Уявіть, коли ви розповідаєте про Голодомор, а вам кажуть: «Тоді всі страждали». Коли українці говорять, що в ГУЛАГу було більше українців – і це правда, а їм відповідають: «У ГУЛАГу сиділи різні народи». […] Ось так звучить фраза «Усі життя мають значення». Вона перетворює особливі страждання групи людей на банальність. […] Історія афроамериканців у США не просто особлива, вона гірша. І вони мають право говорити про це”.
Є старий англійський віршик “Sticks and stones may break my bones, but words will never break me”, що у перекладі звучить як “Палиці і каміння можуть поранити мої кістки, однак слова ніколи мене не поранять”. Цей віршик зовсім не пасує до сучасної мови політкоректності, адже у деяких ситуаціях слова можуть мати досить суттєві наслідки. Для прикладу наведу виступ Гілларі Клінтон, яка 2015 року під час зустрічі з виборцями в афроамериканській церкві у Міссурі сказала наведену вже вище фразу “All lives mаtter”. Після завершення її виступу священник цієї церкви сказав, що як тільки з її вуст вилетіли ці слова – вона втратила симпатиків її політичного бачення (а відповідно й голоси) серед прихожан цієї церкви.
На думку прихильників наслідування політкоректності у мові, її використання означає усвідомлення актуальних суспільних норм, які в ідеалі мають викликати зміни свідомості, що призведе до культурних зрушень і викорінення дискримінації. Тому ініціативу власників браузера Chrome варто сприймати саме в цьому напрямку. Згодом, на думку ініціаторів, з мови поступово зникне поняття “чорний список”, яке може образити темношкірих.
