By Вважається, що усміхатися варто завжди, навіть у важкі хвилини. Це переконання дістало наукове підтвердження, про що свідчить експеримент, проведений у 1988 році. Частина піддослідних тримала в зубах олівець, щоб розтягнути вуста так, як під час усмішки. Усім учасникам запропонували оцінити гумористичні рисунки. Ті, що мали в роті олівці, відповідно до гіпотези зворотного мімічного зв’язку визнали їх більш кумедними – пише Аріадна Цьонжеля в польському журналі Świat nauki.
А про що наша усмішка говорить іншим людям? Чи її завжди сприймають позитивно? Група науковців під керівництвом докторки Магдалени Рихльовської зі Школи психології Королівського університету в Белфасті провела дослідження, що стосувалося реакцій на усмішку та її впливу на оцінювання ситуації й особи, яка усміхається. У серії з п’яти експериментів узяло участь загалом понад 900 осіб. Завданням учасників було грати в командах в ігри, які стосувалися розподілу ресурсів і, зокрема, базувалися на дилемі в’язня.
Учасники бачили, як представник протилежної групи після ухвалення невигідного для них рішення по-різному посміхався: привітно або так, що виражав задоволення чи домінацію. Потім їх запитували про відчуття, яке викликав у них партнер зі взаємодії, а також про передбачення його поведінки в майбутньому. Особа, яка усміхалася приязно, сприймалася як така, що хотіла покращити стосунки, натомість хтось, хто посміхався після егоїстичної чи ненадійної поведінки, сприймався як задоволений своїм неетичним учинком. Отже, здавалося правдоподібним, що вінзробить так само й наступного разу. Дослідження було опубліковано 6 липня торік на сторінках Cognition and Emotion.
Як підсумувала ці експерименти докторка Рихльовська, спосіб, у який хтось посміхається іншій особі, може змінити значення ситуації – на добре чи на погано. Ми по-різному реагуємо на різні типи усмішок і контекст, у якому вони з’являються. Дослідниця також навела приклад негативних кіноперсонажів, як-от у серії фільмів про агента Джеймса Бонда. Задоволена посмішка антагоніста означала, що щойно сталося щось погане або трапиться незабаром. Такий контекст змушує сприймати нормальну усмішку як зловісну й неприємну.
Дослідження показує, якими важливими є нюанси виразу обличчя й наскільки позитивні наслідки може мати приязна усмішка у важких ситуаціях. Воно також підкреслює значущість суспільного контексту. Залежно від обставин один і той самий вираз обличчя може бути прочитаний як позитивний сигнал або доказ поганих намірів.
