Мільярдери з Кремнієвої долини та олігархи з різних країн світу мають пристрасть до закордонної нерухомості у безлюдних куточках світу. Острів посеред океану з хорошим кліматом давно входить до “джентльменського набору” ледь не кожного мільярдера.

Гаваї, Багами, Фіджі – це ті райські куточки, де, згідно з рейтингом  журналу “Forbes”, знаходять прихований прихисток найбагатші люди світу. Однак мільярдери все частіше розглядають цю нерухомість не як місце для відпочинку, а як “резервний аеродром”, куди можна втекти у випадку глобальної нестабільності. І тоді особливо важливим чинником стає не розважальна інфраструктура, а відокремленість, віддаленість від країн з агресивною зовнішньою політикою і військовими базами.

Найкраще цим параметрам відповідає Нова Зеландія. Вона не має наземних кордонів з іншими державами, тому є найбільш захищеною від епідемій і військових конфліктів. А невелика чисельність населення – 4,5 млн осіб на 268 тис. км²– дозволяє побудувати комфортний “притулок” на великій відстані від шумних міст.

У 2017 році газета “The New Zealand Herald”повідомила, що засновник платіжної системи Paypal американець Пітер Тіль придбав у Новій Зеландії 477 акрів[1]землі. На думку чоловіка, в світі йде така ж боротьба між добром і злом, як у “Володарі перснів” Толкіна, однак у реальності щасливого фіналу не буде. Темні сили – епідемії, соціальна нестабільність або війни за обмежені ресурси можуть виявитися непереборними, і тоді від них можна буде сховатися лише на краю світу.

Уряд Нової Зеландії схвалює таке поповнення бюджету[2]. Якщо іноземець впродовж трьох років інвестує у новозеландську економіку 7,3 млн доларів і проводить у країні хоча б 44 дні на рік, то може отримати посвідку на проживання. Є й економний варіант: 1,1 млн доларів впродовж чотирьох років і 146 днів на рік у країні. Заможні люди охоче користуються такою можливістю. “Прихисток” у Новій Зеландії мають засновник інвест-фонду Tiger Management Corp. Джуліан Робертсон, кінорежисер Джеймс Камерон, голова ради директорів Fidelity National Financial Біл Фолі, очільник російської компанії “Євраз” Олександр Абрамов і гонконгський фінансист Майкл Нок. За даними сайту Bloomberg, у 2011 році Нова Зеландія видала 10 тис. інвестиційних віз, а в 2016-му – 75 тис.

У Новій Зеландії неухильно дорожчає нерухомість, зокрема через імміграцію. За даними агентства Global Property Guide, ціни на житло виросли в 2017 році майже на 11%. Деякі агенції нерухомості навіть позиціонують себе як doomsday preppers, тобто орієнтуються на тих, хто готується до кінця світу.

У цього процесу є й політична складова. Багато мільярдерів Кремнієвої долини сприймає обрання Дональда Трампа президентом США як ще один крок на шляху до глобальної катастрофи. До того ж наприкінці січня 2017 року організатори проекту Годинник Судного дня   заявили, що до світової катастрофи залишилось усього дві з половиною хвилини. Вчені, серед яких 17 Нобелівських лауреатів, переконані, що так близько до апокаліпсису світ не був ще з 1950-х років, коли США і СРСР розпочали випробування ядерної зброї.

Сем Альтман, президент компанії Y Сombinator, зізнався журналу “The New Yorker”, що теж готується до всесвітньої катастрофи: “Коли мої друзі напиваються, вони починають міркувати, як саме настане кінець світу. З того часу, як в одній голландській лабораторії п’ять років тому модифікували вірус пташиного грипу H5N1, зробивши його наднебезпечним, вірогідність того, що смертельний синтетичний вірус вирветься на свободу впродовж наступних 20 років, стала ще більшою”.

На думку Альтмана, серйозними ризиками для існування людства є також розвиток штучного інтелекту та ядерна війна за ресурси. “Я хочу не думати про це, але у мене є зброя, золото, йодид калію, антибіотики, акумулятори, запаси води, протигази з ізраїльської армії і велика ділянка землі в Біґ-Сурі, куди я можу відлетіти”, – говорить підприємець.

Біґ-Сур – це гориста, малозаселена місцевість на каліфорнійському узбережжі. Але вона для Альтмана лише проміжний пункт. Під час апокаліпсису притулок, оточений океаном, як-от Нова Зеландія, виглядає надійнішими. План порятунку Альтмана полягає в тому, щоб спочатку відлетіти в Біґ-Сур, а потім разом з другом Тілем в його новозеландські володіння.

За оцінками Ріда Хоффмана, засновника соціальної мережі Linkedin, більше половини мільярдерів Кремнієвої долини мають щось на зразок притулку: “Людська мотивація– складна штука. Але думаю, люди міркують так: тепер у мене є захист від того, що мене лякає”.

Сучасні олігархи також бояться неолуддитів– борців з наслідками розвитку новітніх технологій та критиків науково-технічного прогресу. На думку заможних осіб, у результаті розвитку роботизації та штучного інтелекту почнеться безробіття, добробут більшості населення розвинених країн світу перестане зростати або навіть впаде, а соціальне розшарування збільшиться. Ймовірно, безробітні звинувачуватимуть у всьому олігархів, а згодом виступлять проти мешканців Кремнієвої долини.

Побоювання мільйонерів небезпідставні. Частина населення США вважає, що мешканці Кремнієвої долини роблять гроші з повітря, обманюючи інвесторів і суспільство. Невідомо, чи вистачить у влади сил приборкати неолуддитів. Тому олігархам доведеться шукати захист за стінами своїх “замків” і купувати зброю. Але як боротися з агресивним натовпом, навіть якщо у тебе в підвалі цілий арсенал? Краще буде загубитися десь на краю світу, де тебе ніхто не знайде.

Нині вислови “підготовка до виживання” і “страхівка від апокаліпсису” стали популярними серед мільярдерів Кремнієвої долини. З’явилася навіть субкультура, що об’єднує людей, які активно готуються до можливих надзвичайних ситуацій – сурвівалісти (від англ. survival – виживання). Особливо вона розвинена серед мешканців Кремнієвої долини.

У світі давно розвинулася ціла індустрія виживання: земельні ділянки за кордоном, бункери, зброя, вертольоти, запаси води і харчів. На цих страхах та панічних настроях заробляють також торговці нестандартною нерухомістю. Тим, у кого немає грошей на віллу в Новій Зеландії, в США пропонують спускові шахти міжконтинентальних ракет і бункери часів холодної війни. Компанія Vivos продає бункери в Техасі зі всіма зручностями за 25 тис. доларів. У таких схованках є все, щоб пережити кінець світу – захист від ядерного удару, запаси продовольства на декілька десятків років тощо.

Однак якщо себе врятувати від апокаліпсису ще можна, то як вберегти свої гроші? Найчастіше американці відкладають на чорний день не золото, як раніше, а криптовалюту. На їхню думку, криптовалюта витримає і економічний крах, і глобальну пандемію, і кліматичні катастрофи, і навіть ядерну війну. Річ у тому, що біткоїн базується на децентралізованій блокчейн-платформі, яка не залежить від уряду чи центробанку, тому дозволяє отримати свої гроші у будь-який момент – головне, щоб були електроенергія й Інтернет.

Засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маскуже заробив на майбутньому “зомбі-апокаліпсисі” 5 млн доларів. Наприкінці січня 2018 року Маск запропонував на своїй сторінці у Twitter придбати у нього вогнемет на випадок зомбі-апокаліпсису, вартістю 500 доларів: “Коли трапиться зомбі-апокаліпсис, ви будете раді, що купили вогнемет! Або він врятує вас від ватаги ожилих мерців, або ми повернемо гроші”. Його The Boring Company  продала всі 20 тисяч вогнеметів менше, ніж за тиждень.

Отже, олігархи знайшли спосіб, як захистити себе та свої родини від глобальних загроз, вибравши шлях самоізоляції. Саме задля цього вони купують помешкання далеко від цивілізації, облаштовують захищені вілли на островах, тестують можливості тривалого перебування в замкнутих екосистемах, створюють приватні й плавучі міста, будують притулки і бункери у Новій Зеландії, шукають можливості колонізувати Марс, створити колонії на орбіті, перенести свідомість з біологічних носіїв на небіологічні, вкладають гроші  у технології омолоджування і довголіття тощо. Наскільки виправданими є їхні зусилля та інвестиції покаже час.

[1]1,93 км²

[2]Bloomberg: Emma O’Brien. The Mega Rich Have Found an Unlikely New Refuge

 

 

 

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com». 
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.