By У 2018 році під час величезної пожежі в Camp Fire у Каліфорнії сажа та інші забрудники здійнялися високо в небо. Густина пилу у повітрі сягала понад 12 мкг/м3, тобто перевищила поріг безпеки, встановлений Агенцією охорони довкілля (ЕРА). У деяких місцях рівень забруднення обчислювали в сотнях мікрограмів на кубічний метр – пише С’юзен Кошер у журналі Scientific American.
У тій шкідливій суміші були ще й крихітні частки діаметром менш ніж 2,5 мкм, знані як PM2,5, які також потрапляють у повітря через вихлопні труби автомобілів і комини вугільних електростанцій. Тисячі попередніх досліджень довели, що такі частки можуть посилювати астму та підвищувати ризик захворювань систем кровообігу, спричиняти низьку масу тіла у новонароджених та інші проблеми зі здоров’ям. З цього питання є науковий консенсус, але деякі члени комітету ЕРА, залучені Трампом до спілки з консультантами нафтових та газових фірм, твердять, що ці дослідження не вказують на безпосередній причинно-наслідковий зв’язок. Ці твердження обґрунтовано прокоментувала Франческа Домінічі, біостатистка із Гарвардського університету. У липні в Science Advances вона представила найповніші докази зв’язку між забрудненням повітря і передчасними смертями.
Автори таких досліджень зазвичай використовують аналіз регресії – статистичний метод, що дозволяє вивчити, якою є імовірність того, що якийсь чинник, наприклад забруднення, впливає на інший, у цьому випадку – на смертність. Однак не завжди зрозуміло, чи при таких аналізах враховують й інші чинники. Тому Домінічі та її колеги використали аж п’ять різних статистичних методів, зокрема й аналіз регресії, щоб дослідити 570 млн даних спостережень, зібраних упродовж 16 років серед 68,5 млн учасників програми Medicare. Так вдалося відділити забруднення повітря пилом від інших впливів. Цей підхід дав настільки ж точний результат, як і рандомізоване дослідження, що є золотим стандартом у тестах такого типу, але яке неможливо було провести з етичних міркувань. “Таких аналізів досі не застосовували під час вивчення зв’язків між забрудненням повітря і смертністю”, – підкреслює Домінічі.
Аналіз показав, що зниження допустимого рівня PM2,5 з 12 до 10 мкг/м3 могло б обмежити ризик передчасних смертей на 7%, що дозволило б врятувати 143 тис. осіб упродовж десятиліття. Інші дослідники вражені цим аналізом. До них належать і C. Арден Попе III, експерт з питань атмосферних забруднень із Університету Бригама Янга, а також Джон Бахман, колишній віцедиректор відділу з питань якості довкілля в ЕРА. “З будь-якого погляду – розмірів, скрупульозності аналізу та розрахункової сили – воно є найкращим з можливих”, – каже Попе.
Дослідження з’явилися тоді, коли адміністрація Трампа виходила з багатьох проєктів, що стосувалися якості довкілля. У квітні цього року ЕРА запропонувала зберегти попередні норми PM2,5, після чого – як було окреслено – відбувся ретельний розгляд та консультації з науковими радниками. Та поки цей розгляд було завершено, директор ЕРА Ендрю Вілер відкликав членів панелі, яка зазвичай готує експертизи з таких питань. Бахман підкреслює, що цілий комплекс досліджень забруднення повітря має високу якість, а “нові результати є досконалою відповіддю” для ЕРА.
