Великий незнайомець – «незнам»

Великий незнайомець – «незнам»

Генетиків цікавлять в основному маленькі фрагменти з загального вмісту людського геному – гени, що кодують інструкції зі створення білків, які становлять коло 1,5% нашого генетичного матеріалу. Утворення білків – це головна функція ДНК. Ті складні частки є ключовими для розвитку, росту і репродукції в цілому нашому організмі – пише Ханна Сео у часописі Scientific American.

Але насправді ми не знаємо, що робить більшість із тих генів, які кодують білки. Ретельно вивчено лише біля 20% генів, які кодують людину. Це означає, що функція інших 80% (коло 16 тис. генів разом з утвореними ними білками) й надалі значною мірою є покрита таємницею. Це випливає з давнішньої тенденції в генетичних дослідженнях: науковці частіше вивчають ті гени й білки, про які ми вже знаємо, що вони виконують важливі функції. Саме такі нашумілі проекти – наприклад, дослідження генів, котрі мають вплив на розвиток новотворів – вважаються «цікавими» для центрів, що надають фінансування – каже Метью Фрімен, клітинний біолог з Оксфордського університету.

Фрімен спільно зі співробітниками окреслили безмір незайманого генетичного матеріалу як «незнам» (unknome) і вже 10 років працюють над створенням бази даних, де накопичують і каталогізують ті маловідомі гени. В базі вони розташовані залежно від рівня їх пізнання. До уваги береться також інформація про те, котрий із тих генів присутній в ДНК різних інших видів. Нещодавно ці дослідницькі знаряддя, а також публікація про них в PLOS Biology, зʼявилися в інтернеті. 

Цей проект відрізняється від інших, які служать схожій меті, можливістю фільтрації тих генів, що наявні в різних видів – говорить біоінформатик Аві Маʼаян з нью-йоркського Icahn School of Medicine at Mount Sinai, котрий не брав участі у цій новій праці. «Концепція незнаму не є нічим новим» – каже Маʼаян, та все ж з огляду на таку велику кількість невідомих сфер науковці могли не знати, якими генами потрібно займатися передусім. Саме тому порівнювання між різними видами може бути таким придатним. Коли якісь гени присутні у багатьох різних видів, то існує імовірність, що вони відіграють в організмі ключову роль – каже Маʼаян. База даних незнаму дозволяє вченим знаходити, наприклад, слабо вивчені гени, котрі проявляються лише в безхребетних, або ж у всіх клітинах живих організмів, або ж імовірно знаходяться лише в клітинній оболонці. Як говорить Фрімен, «це можна точно встановити».

З метою перевірити придатність бази даних незнаму, Фрімен разом з групою ізолювали 260 невідомих генів плодової мушки, котрі є теж у людей. При вилученні у мушки багатьох із цих генів призводило до того, що комахи виявлялись нездатними до життя або ж мали різні вади. «Це підтверджує припущення, що ті незнані гени насправді не лише виконують важливу біологічну функцію, але також можуть стати обʼєктом подальших експериментів» – каже Фрімен. Вчені надіються, що завдяки таким ресурсам та технічному прогресові база даних незнаму з часом буде тільки зменшуватись.         

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ