Від легалізації корупції до диктатури

Від легалізації корупції до диктатури
Конституційний суд підірвав бомбу під хиткою конструкцією однієї з ключових реформ в Україні, паралізувавши роботу антикорупційних органів та інституту електронного декларування.

Корупційний суд України?

27 жовтня за поданням 47 народних депутатів – переважно з фракції ОПЗЖ та групи “За майбутнє” – КСУ визнав неконституційними певні положення антикорупційного законодавства. Зокрема, скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування (ст. 366 ККУ) і фактично зупинив діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Через це рішення доведеться закрити щонайменше 110 справ.

До речі, раніше НАЗК розпочало повну перевірку декларацій двох депутатів, що були співавторами подання у “справі про незаконне збагачення”, – Іллі Киви та Тараса Козака. Декілька суддів КСУ теж були під прицілом антикорупційних органів, але очевидний конфлікт інтересів, схоже, зовсім не збентежив більшість складу цього суду.

Також Конституційний суд позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади. А без цього неможливе офіційне призначення жодного керівника державного органу, як і вступ на посади переможців нещодавніх місцевих виборів.

29 жовтня після засідання РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, доступ до реєстру електронних декларацій відновили, але бомба вже вибухнула, і вибухова хвиля цілком може зачепити інтереси навіть тих громадян, які вважають себе далекими від цих питань або взагалі не знали, що в Україні є електронне декларування.

Стосується кожного

Рішення КСУ може бути підставою для тимчасового зупинення безвізу – про це попередив посол України при ЄС Микола Точицький. За його словами, одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення безвізу є відхід від критеріїв, виконання яких відкрило шлях для запровадження безвізового режиму. Одним з таких критеріїв для України є якраз боротьба з корупцією.

Чи піде Євросоюз на такий крок – говорити наразі рано. Очевидно, Брюссель спочатку спостерігатиме за тим, як розгортатиметься ситуація далі. Але це ще одне нагадування, що антикорупційна політика – це не щось ефемерне, потрібне тільки “для форми”, і що ніхто не хоче мати справи з країною, де корупційна система захищається на рівні найвищих судових інстанцій.

Скандальне рішення КСУ не лише ставить під сумнів безвіз, а й загрожує хиткій рівновазі української національної валюти. 29 жовтня на міжбанку курс гривні опустився до трирічного мінімуму – до 28,44 грн за долар під час продажу та 28,43 грн – при купівлі. Про кардинальний обвал гривні зараз, звісно, не йдеться, але валютний ринок завжди реагує на політичні струси, до того ж рішення КСУ кидає тінь також і на співпрацю України з міжнародними партнерами, зокрема, з МВФ, що надалі може мати довгострокові наслідки для економіки.

Хронічні проблеми і нові ризики

Конституційний суд замовив собі грати на вікна і двері після акції протесту, учасники якої закидали його димовими шашками. Мабуть, дивиться на перспективу. Конституційність закону про мову, а також земельна реформа – розгляд щонайменше цих двох питань найближчим часом може збурити суспільство.

Показово, що лише четверо з 15 суддів КСУ виступили проти рішення 27 жовтня щодо електронного декларування. Незавершена судова реформа – борг попередньої влади. Однак перебудовувати судову систему не спішать і нинішні урядовці. Конституційний суд у цьому контексті – лише вишенька на торті, а зовсім не останній бастіон захисту “корупційних традицій”.

Так, нещодавно необхідні 25 тисяч голосів набрала петиція про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. У тексті петиції зазначалось, що суд втратив свій авторитет, адже його голову Павла Вовка, п’ятьох його колег-суддів і очільника Державної судової адміністрації підозрюють у спробі захопити державну владу, тиску на суддів та ухваленні рішень на користь певних політиків. Відповідні записи на підтвердження цих підозр раніше оприлюднило НАБУ.

Президент Володимир Зеленський на петицію відреагував і пообіцяв проконсультуватись з Вищою радою правосуддя. Але проблема в тому, що на цих записах – так званих плівках Вовка – якраз йдеться про вплив керівництва цього суду на Вищу раду правосуддя. Тобто коло замкнулося… Чи можна в таких умовах говорити про незалежність судової гілки влади?

Тим часом Володимир Зеленський заявив, що за скандальним рішенням Конституційного суду стоять “російські маріонетки та олігархи”. Також президент вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду і визнати їхнє рішення про декларування “нікчемним”, тобто таким, що не має правових наслідків.

Проєкт закону №4288 має благородну назву “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, але парадокс у тому, що такий спосіб розпуску КСУ суперечить самій Конституції. Змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів – щонайменше двох третин від конституційного складу.

На цю проблему одразу вказали у Венеціанській комісії. “Ефективна боротьба з корупцією та повага незалежності судової влади та верховенства права повинні йти пліч-о-пліч”, – йдеться в офіційному листі до спікера Верховної Ради.

Юрист, ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера також попереджає про небезпеку такого сценарію. На його думку, якщо не виконувати рішення КСУ, буде “махновщина, хаос, колапс правової системи і перетворення України на бананову республіку”.

Отже, маємо конституційну кризу, вирішення якої ефектним популістичним способом, що його пропонує президент, більше схоже на спробу остаточно підім’яти під себе судову систему. Хтозна, можливо, вся ця історія тільки для цього і була потрібна?

З іншого боку, робота КСУ в нинішньому складі більше не виглядає можливою. Як вийти з цієї ситуації? Правники обговорюють щонайменше декілька можливих варіантів, зокрема й добровільне дострокове складання суддями своїх повноважень і обрання нового складу суду через прозорий конкурсний відбір.

Чого точно не треба допускати – це щоби гнів громадськості через цинічне рішення КСУ був використаний “в темну” для легалізації узурпації судової гілки влади.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Незалежність і корупція. Як опинитись у ролі меншини у власній державі? Загрози безальтернативности для України