Відносини Росії та ЄС загострюються

Відносини Росії та ЄС загострюються
Нещодавно під час візиту до Росії представник ЄС з питань закордонної політики та безпеки Жосеп Борель закликав Кремль звільнити опозиціонера Олексія Навального і припинити порушення прав людини в РФ. Росія сприйняла ці заклики як спроби тиску. Водночас Борель зазначив, що Кремль “не виправдав очікувань щодо становлення демократії”, тож Європа стоїть на роздоріжжі щодо того, як далі налагоджувати відносини з Москвою.

Можливо, за словами представника ЄС, потрібно буде посилити санкції проти Росії, особливо проти найближчого оточення Путіна. Загострення обмежень уже попередньо підтримала Італія, Румунія, країни Прибалтики та Східної Європи, однак, на думку аналітиків Reuters, ключову роль у прийнятті рішення відіграють Німеччина та Франція.

Під час візиту Жосепа Бореля Росія не тільки не звільнила О. Навального, а й провела над ним новий судовий процес. Вона також визнала персонами нон ґрата трьох європейських дипломатів за участь у протестах. У відповідь Німеччина, Швейцарія та Польща оголосили, що вони висилають російських дипломатів. Очільник МЗС Росії Сергій Лавров заявив про можливе припинення дипломатичних відносин з країнами Євросоюзу, якщо вони вирішать посилити економічні санкції проти Росії. Деякі російські політики почали говорити про повернення “холодної війни”.

Олії у вогонь підлило також російське видання “Космічні війська, теорія і практика”, де йшлося про декілька варіантів ураження країн Євросоюзу, які нібито становлять загрозу для Росії. І хоча тут не мовиться про ядерну зброю, що була б катастрофічною для всього регіону, зокрема й для Росії, але сама ідея військового вторгнення в Євросоюз є дуже провокативною. Російська преса, однак, любить час від часу сіяти пропаганду про велич вітчизняної армії, зокрема у 2014 році ЗМІ писали, що російські війська дійдуть до Києва. Тепер деякі російські пропагандисти вже починають говорити, що російські танки за декілька місяців дійдуть до Парижа.

Не всі російські політики підтримують цю позицію. Наприклад, прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков вважає, що не потрібно робити поспішних висновків і що Росія не прагне загострення відносин з європейськими сусідами. То хто з цих урядовців показує реальну політику Кремля? Імовірно, Путін через своє оточення намагається посилати Європі різні сигнали, певною мірою – навіть протилежні, щоб з’ясувати позицію європейців. Він добре розуміє, що Євросоюз не хоче конфронтації, тому очільник Кремля й намагається з’ясувати, до якої межі може дійти ЄС у протистоянні з Росією: планує дати жорстку відповідь чи буде далі йти на поступки.

Серед європейських країн є як жорсткі критики Росії, так і її прихильники, що прагнуть послаблення санкцій проти неї. Навіть Німеччина, яка завжди заявляла про захист демократичних цінностей, норм міжнародного права, зокрема й територіальної цілісності України, активно підтримує будівництво “Північного потоку-2”. Тобто політичні і економічні інтереси країн Євросоюзу можуть різнитися: політично Німеччина підтримує Україну, але як тільки мова заходить про економічні інтереси, вона захищає зведення газогону, що може принести їй значні прибутки, але загрожує геополітичним інтересам України, країн Прибалтики і Східної Європи.

Загострення відносин між Росією та ЄС є доволі небезпечним, оскільки засвідчує, що Кремль вже загнаний в куток. Росіяни все більш незадоволені політикою влади, що може спричинити непередбачувані наслідки, зокрема й раптовий стихійний бунт, особливо якщо санкції проти Росії будуть посилені. Ситуація загострилась також після того, як Навальний звинуватив кремлівську верхівку в корупції. Народ вийшов на протести, які, хоч і придушуються поки що силовими структурами, можуть вийти з-під контролю. Далекий Схід, Сибір, Забайкалля, Алтай та інші регіони все більше віддаляються від центру. Кремль намагається вийти з складного становища. Однак якщо йому це не вдасться, для збереження влади Путін може піти на крайні заходи, навіть на розв’язання війни.

Тому за цих умов країнам ЄС, з одного боку, потрібно зайняти тверду позицію щодо захисту демократичних цінностей та прав людини, а з іншого – використовувати всі можливі дипломатичні заходи, щоб не допустити посилення конфронтації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Присутність США у світі буде посилюватися Наступник Меркель підтримує будівництво “Північного потоку-2”