Вікно можливостей для України

Вікно можливостей для України

Неймовірні випробування, які лягли на плечі українців після початку масштабної війни, неминуче завершаться перемогою України. А вже в недалекій перспективі мають стати поштовхом для прискореного розвитку держави.

Віра в перемогу і зміни на краще

82% українців вірять у здатність відбити наступ Росії – це показало опитування, яке провела дослідницька компанія Gradus Research. Двома головними чинниками перемоги респонденти називають міць Збройних сил (63%) та згуртованість і опір українського суспільства (61%).

А 77% опитаних вважають, що після війни Україна стане сильнішою, і це видається навіть ще більш важливим, аніж віра в перемогу. Адже необхідно вже зараз розуміти, що завершення цього жахливого кровопролиття має стати початком нової України, кращої й сильнішої.

Історик Ярослав Грицак часто повторює тезу, що Україна як модерна нація народилася у вогні війни й революцій. Зараз же війна вкотре може спрацювати як прискорювач політичних і економічних процесів та форсувати ті зміни в країні, на які за інших умов довелося б чекати набагато довше.

Україна близька до ЄС і НАТО, як ніколи раніше

Своїм рішучим опором російській агресії Україна не лише здивувала найкращі військові розвідки світу та поламала їхні прогнози, а й відкрила для себе можливість здійснити справжній геополітичний стрибок.

У перший тиждень російського наступу президент Володимир Зеленський подав заявку на вступ України до Європейського Союзу. І Рада ЄС визнала європейські прагнення нашої країни, запропонувавши Єврокомісії без зволікань оприлюднити свій висновок щодо цієї заявки відповідно до процедури. Звісно, наразі зовсім немає конкретики, коли і як міг би відбутися вступ України до Євросоюзу й чи можна розраховувати на якусь “пришвидшену процедуру”, але й той поступ, який маємо сьогодні, уже можна вважати історичним.

Україна стала ближчою й до НАТО – принаймні на рівні сприйняття суспільством. Зараз підтримка вступу до Альянсу найвища за всю історію незалежності – 76%. Такими були результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 1 березня, тобто лише за кілька днів після початку масштабного наступу РФ і перших бомбардувань українських міст. Варто зазначити, що ще в лютому цей показник становив 62%. Водночас побільшало прихильників вступу до НАТО серед мешканців Півдня та Сходу.

Безумовно, це жодним чином не дає можливості приєднання до Альянсу вже й негайно. Але серед вагомих причин, чому Україна досі не там, був саме брак консенсусу щодо цього питання всередині українського суспільства. На цій темі роками спекулювали проросійські політики, і зрештою ці сумнозвісні ігри в “позаблоковість” призвели до того, що Україна сьогодні воює з величезним агресором сама, хоч і з колосальною допомогою Заходу.

Питання НАТО й зараз є предметом шантажу з боку Росії. З “чернеток переговорів”, які потрапили до ЗМІ, відомо, що однією з вимог РФ є якраз відмова від курсу в НАТО. Проте реакція суспільства на цю інформацію показала, що українці сприймуть таку поступку як капітуляцію. Надто велика ціна вже була заплачена за право України обирати власний шлях, і президент Зеленський не може цього не усвідомлювати.

У мережі зараз розкручується ідея про неефективність НАТО, його нездатність захистити Україну. Імовірно, такі настрої підігріваються навмисно, зокрема й російською пропагандою. Але незаперечним є той факт, що Україна навіть без формального членства й без безпосередньої участі Альянсу у війні отримує від країн НАТО безпрецедентну допомогу зброєю й технікою.

“План Маршалла” для України

Війна вже завдала транспортній інфраструктурі України збитків на понад 10 мільярдів доларів. Таку цифру 7 березня озвучив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, і зрозуміло, що суми збитків зростають щодня. Якщо додати ще зруйновані житлові будинки, школи, лікарні та інші об’єкти, цифри будуть ще більшими.

В уряді кажуть, що більшість об’єктів можна відновити за рік, а найскладніші та найбільші комплекси – максимум за два. Водночас надії покладають на фінансову допомогу цивілізованого світу, інтереси якого зараз захищає Україна, ставши щитом від російської навали.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон уже заявив, що Захід підготує аналог “плану Маршалла” для відновлення економіки й інфраструктури України після розв’язаної Росією війни. Як відомо, програма допомоги Європі після Другої світової війни, ініційована держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом, мала на меті відновлення зруйнованої економіки, модернізацію промисловості європейських країн і стримування комуністичного СРСР. Так само зараз можна очікувати, що Захід допоможе Україні стати на ноги бодай тому, що це буде в його інтересах.

Як не втратити шанс?

Підрахунки можливих фінансових вливань у відбудову України й пошуки позитиву для держави в історичній перспективі можуть здаватися зараз цинічними, адже війна досі триває, а українці й далі гинуть під артилерійськими обстрілами й авіаударами. Але розуміння того, яке майбутнє чекає державу, вкрай важливе для того, щоб продовжувати боротьбу. Щоб знати, що спротив недаремний, що ми зробили правильний вибір, на відміну від Росії, яка сама себе прирекла на випадання з цивілізованого світу.

Зараз Україна має унікальний історичний шанс перемогти РФ і остаточно вирватися з-під її впливу – економічного, культурного, цивілізаційного. Але, як і будь-яке вікно можливостей, він не буде доступний вічно. Так само й увага світової спільноти не буде вічно прикута до України. А отже, настав нарешті час для швидких перетворень. Зараз українське суспільство перебуває в небаченій раніше єдності, президент отримав беззастережну підтримку і всередині країни, й у світі, тому має всі шанси після перемоги конвертувати це в ефективну роботу на результат.

1 Comment

  • О.К.Skalenko , 22 Березня, 2022 @ 1:12 pm

    Сучасна ООН – не панацея захисту людей. Адже необхідно при цьому володіти глибинними знаннями стану сучасного людства і тенденції розвитку причинно-наслідкового процесу його активно-творчої діяльності. Світ-ХХІ навіть приблизно ще не розуміє як вилізти з глобально небезпечної для всього людства “ями трансінформаційного самознищення”. Тобто, світова наука сьогодні не усвідомлює людини як міри всьому і ставить її позаду цивілізаційного воза. А первинний імпульс – рушій цивілізації знаходиться вже в науково-інформаційних знаннях. Фундаментально не усвідомлена роль високої технологізації трансінформаційно обумовлених процесів діяльності, особливо в реальних умовах сьогодення – це і є по-суті причиною вже відчутної смертельної кризи. Потрібне ноосферно оновлене глобально системне мислення інакше, принципово не-вигрібна яма. Глобальносистемний експерт О.К.Скаленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Людський вимір війни: перші виклики й висновки Нова Україна й кінець епохи “какая разница”