By 
Унаслідок поширення коронавірусу й запровадження карантину економіка України зазнає значних збитків. Постраждав, зокрема, бізнес, особливо середній і малий, оскільки підприємці здебільшого не можуть працювати в умовах карантину.
Особливо потерпає від введених обмежень сфера послуг, зокрема готельний і туристичний бізнес, а також сфера перевезення та аграрний сектор. Так, аграрії, які вирощують ранні культури на продаж, змушені знищувати свої врожаї, оскільки попит значно зменшився, а перевезення стали дорожчими. Торгівля, крім продажу продовольчих товарів та медикаментів, також призупинена. За цих умов працівники в кращому випадку відправляються у вимушений відпочинок за свій кошт, у гіршому – звільняються, відтак відбувається скорочення робочих місць.
За даними Служби зайнятості, за квітень 2020 року кількість безробітних збільшилася на 89 тисяч. Однак ця інформація стосується лише тих осіб, які офіційно стали на облік Служби, а українці здебільшого цього не роблять. Натомість за даними експертів Торгової палати, кількість безробітних в Україні сьогодні сягає одного мільйона, а за іншою інформацією – і двох. Усе це без врахування українських заробітчан, які масово повертаються з-за кордону.
Щоби пережити карантин, малий і середній бізнес потребує державної підтримки. Європейські країни виділяють значні кошти для допомоги своїм підприємцям. У Німеччині, наприклад, підприємцю, який має до 5 робітників, на час карантину надають 9 тис. євро, 5-10 робітників – 15 тис. євро, понад 10 робітників – 25 тис. євро. В Україні натомість наразі немає ефективної стратегії державної підтримки середнього й малого бізнесу.Згідно з наявними програми, щоб отримати допомогу, підприємець повинен надати довідку про засвідчення форс-мажорних обставин, оформлення якої займає від тижня до трьох, та ще й вартує певних коштів, яких й так не вистачає підприємцям. Тому походити ці бюрократичні процедури вони не налаштовані.
Проблема працевлаштування постала сьогодні доволі гостро, оскільки в умовах карантину є мало вакансій, яких справді потребує ринок праці. За даними Служби зайнятості, найбільший попит нині на лікарів, кур’єрів, будівельників та фармацевтів. У працівників медичної галузі, однак, офіційний рівень середніх зарплат не дуже високий: медсестра заробляє 5-6 тис. гривень у місяць, лікар – 8-9 тисяч. Проте в приватній практиці зарплати значно вищі, зокрема лікар отримує до 20 тис. гривень. І хоча Кабмін пообіцяв значні доплати медичному персоналу в умовах карантину, за словами деяких моїх знайомих медиків, досі вони їх так і не отримали.
Під час карантину роботи на будівництві не заборонені, тому на будівельників зараз великий попит. До того ж зарплата в них також доволі пристойна. Оскільки нині кафе й ресторани здебільшого працюють тільки на доставку, ринок праці потребує кур’єрів. Найоптимальніший варіант, коли працівник має свій транспорт, переважно автомобіль чи мотоцикл, однак навіть на велодоставці кур’єр може заробити до 500 гривень на день, хоча йому й доведеться проїхати до 30-60 кілометрів. Студенти під час карантину також знайшли способи підробітку, наприклад догляд за дітьми, батьки яких працюють, або ж вигул домашніх тварин.
Збільшився також попит на таксі, оскільки громадський транспорт наразі майже не працює. Однак за словами таксистів, кількість замовлень у них зменшилася. Якщо раніше в них було до 30 замовлень на добу, то сьогодні – до 10, адже українці наразі здебільшого залишаються вдома.
Європейські країни досі потребують заробітчан з України, тому нині можливе також працевлаштування за кордоном, хоча, звісно, і не в таких масштабах, як до карантину. Нещодавно українці кількома чартерними рейсами навіть вилетіли у Фінляндію на сільськогосподарські роботи. Оплата, як для українців, доволі пристойна – 8 євро за годину, проте тамтешніх мешканців вона не надто приваблює. Переговори з українським МЗС про організацію чартерних рейсів для заробітчан ведуть також польські та німецькі працедавці.
Водночас найоптимальніша робота в умовах карантину – дистанційна. Це стосується, зокрема, фрілансерів, журналістів, програмістів, освітян, соціологів. Науковці й освітяни, наприклад, перейшли на онлайн-режим: готують тематичні навчальні відеоуроки, відкривають інтернет-класи, проводяться онлайн-конференції. Отже, в умовах поширення коронавірусу люди більшості професій, де це можливо, змушені були перейти на дистанційну форму праці.
