Виснажливий шум

Виснажливий шум
Кажани щоночі мусять покидати свої гнізда у пошуках їжі. Це вимагає енергії – впольовані ними комахи повинні дати їм достатню кількість палива, щоб принаймні компенсувати витрачену на полювання енергію – пише Джейсон Гольдман у журналі Scientific American.

Оскільки кажани використовують одні й ті ж м’язи грудної клітини і черевної порожнини як для польотів, так і для посилання ехолокаційних сигналів, то чимало дослідників вважали, що утворення ультразвуків під час польоту в принципі не поглинає більше енергії, ніж сам політ. Однак нові дослідження здебільшого суперечать цій концепції. Їхні результати було опубліковано у Nature Ecology & Evolution.

“У випадку з тихими сигналами […] ці припущення залишаються слушними, – каже Шеннон Каррі з німецького Leibniz-Institut für Zoo- und Wildtierforschung. – Але висилання звукових сигналів є надзвичайно енергетично затратним”.

Каррі та його група виміряли рівень метаболізму і напругу ехолокаційних сигналів у дев’яти особин кажана, що зветься “карликом”, спійманих на міських теренах у Берліні і після лабораторних тестів випущених на свободу. Під час польоту в аеродинамічному тунелі, піддані лише нормальним звукам оточення, кажани висилали імпульси гучністю в 113 децибел. Коли, однак, дослідники увімкнули додатковий ультразвуковий шум, то вони вже “пищали” на рівні 128 децибел – що вимагало приблизно у 30 разів більшої затрати енергії – каже Каррі.

Ультразвуки, які вони посилають, є нечутними для людей, але такий стрибок сили звуку можна порівняти з різницею між шумом електропилки, яка працює поруч, і надзвукового двигуна – каже біолог з University of Winnipeg Крег Уілліс, який спеціалізується на проблематиці кажанів та не був залученим до цих дослідженнях.

Щоб компенсувати додаткові калорії, спалені внаслідок такого значного збільшення гучності сигналу, кажанам доводиться щоночі споживати додаткові пів грама комах (приблизно 7% маси їхнього тіла). “Це так, коли б ми з’їли на обід цілого індика, тобто – не абищо”, – каже Уілліс.

Здобуття необхідної кількості харчування, щоб пробитися крізь ультразвуковий фон, створюваний людиною, наприклад через вуличний рух чи важкі машини, може бути складним для кажанів у тих районах, де кількість комах зменшується. “У багатьох розуміннях, захищаючи комах, ми захищаємо кажанів, – каже Уілліс, – а в цей же час маємо справу якраз зі справжнім комашиним апокаліпсисом, оскільки комахи вимирають у тривожному темпі”.

Це означає, підкреслює Каррі, що у багатьох місцях кажани зараз змушені прикладати значно більше зусиль для того, аби взагалі спіймати хоч щось. А коли ці летючі ссавці під час полювання спалять більше калорій, аніж отримають від своєї здобичі, це може мати для них серйозні наслідки. Створюваний людиною шум є ще одним чинником, що несе загрозу їхньому виживанню.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Що убило титанозавра? Невеличкі, але грізні кристали