By На світі існують сотні видів ядовитих гадів, від коралових змій, прикрашених кольоровими смугами, до болотного мокасина, який набирає маскувального забарвлення. Але всі вони, незалежно один від одного, сформували спеціалізовані зуби, оснащені рівчачками, по яких проходить отрута – ця дратівлива упродовж багатьох років загадка провокує нові дослідження і роздуми. Розгадка, на думку герпетолога з Flinders University Алессандро Пальчі, знаходиться у внутрішній будові ротової порожнини тих змій – пише Райлі Блек у часописі Scientific American.
Виявляється, як твердить Пальчі разом із співробітниками в опублікованій в “Proceedings of the Royal Society B” праці, що зуби у більшості видів змій мають перстень дрібних зубців коло основи. Ця тісно складчата зубна тканина, звана пліседентиною, спричиняє міцніше закорінення зубів у щелепах. «Перш, ніж ми розпочали наше дослідження, пліседентину було виявлено серед живих гадів лише у трьох видів ящірок – розповідає Пальчі. – Але насправді, як ми показуємо, така структура є поширеною у всіх змій».
Науковці твердять, що такі зубні анкери в отруйних видів почали також виконувати й інші функції. Після вивчення мікроскопічних взірців тканин і проведенні комп’ютерної мікротомографії вчені виявили, що в зубах, розташованих найближче до отруйних залоз, фалди пліседентини сформувалися у довгі борозни, які полегшують спливання отрути від залоз до зубів – а звідти вже прямо в тіло жертви.
Результати цих досліджень показали, що в отруйних видів еволюція не мусіла кожного разу починати все спочатку, щоб виробити здатність до смертоносних укусів. Як зазначає Пальчі, багато видів змій продукують отруйну слину і, якщо зуби оснащені чіткими пліседентиновими борознами, то отрута проходить по них ефективніше. З плином часу та зачаткова структура в наступних поколіннях гадів може збільшуватись, аж до того, як виникнуть цілком сформовані ядовиті зуби.
«Приємно дивитися, як сучасні технології зображення, такі як комп’ютерна томографія, дозволяють вирішувати проблеми, з якими ми довго не могли впоратись» – каже герпетолог з Whitman College Кейт Джексон, котра не брала участі у тих дослідженнях. Дослідниця все ж зауважує, що змії могли сформувати ядовиті зуби також іншим способом. Наприклад, чимало рибоїдних видів мають вкриті борознами зуби, які допомагають їм легше вхопити слизьку жертву; тож і в цьому випадку борозни могли перетворитися на канали для проходження отрути.
Так чи інакше, Джексон переконана, що дане дослідження вносить вагомий вклад до пізнання еволюції змій і допоможе герпетологам зрозуміти, як виникали їхні специфічні структури, якими є й отруйні зуби.
