Як мадам Бродська покохала Спартака

Як мадам Бродська покохала Спартака
Голлівудський блокбастер “Спартак”, поставлений 1960 року Стенлі Кубриком, із Кірком Дугласом і Лоуренсом Олів’є в головних ролях здобув чотири “Оскари”, а також “Золотий глобус” як найкращий фільм-драма року. Менш відомо, що українські кінематографісти зняли свого “Спартака” на 34 роки раніше. Теж із величезним бюджетом.

У лютому 1926-го журнал “Кіно” повідомив, що в портфелі редакційного сектору ВУФКУ є сценарій “Спартак”, дозволений до фільмування Вищою кінорепертуарною радою. Це, за словами видання, “великий романтично-історичний сценарій із часів боротьби рабів із римськими патриціями”.

Незадовго перед цим “Книгоспілка” видала український переклад однойменного роману італійця Рафаелло Джованьйолі, зроблений Гнатом Хоткевичем. За цією книжкою написали сценарій поет-футурист Ґео Шкурупій і театральний драматург та перекладач Михайло Гальперін.

Одеська кінофабрика доручила фільм турецькому кінорежисерові Ертугрулу Мухсін-Бею, який у травні прибув із Москви до Одеси. Він уже понад рік стажувався в СРСР на запрошення наркома освіти Анатолія Луначарського.

“Пана Мухсін-Бея, – згадував кінодраматург Олексій Каплер, – поселили в готелі «Лондонський» і почали приділяти йому всілякі знаки уваги. До нього прикріпили автомобіль «Бенц» – одну з двох наявних на кінофабриці автівок. Любителі й особливо любительки кіно чергували на бульварі проти «Лондонського», щоб бути присутніми під час виходу турка на прогулянку. Він з’являвся з дверей, що крутилися [шикарна річ, як на ті часи], і виходив на бульвар – кремові штани, синій піджак, тростина в руці, черевики на гумі”.

Акторів підбирали в Києві та Одесі. На роль Спартака режисер запросив оперного співака Миколу Дейнара, на роль Сулли, римського диктатора, – артиста Матвія Лярова, який уже зіграв у багатьох стрічках одеситів. А грати дружину Сулли – головну жіночу роль! – несподівано затвердив не актрису, а дружину одеського адвоката Бродського.

“То була дужа, вельми пишних форм пекуча брюнетка, – вів далі Каплер. – Коли вона проходила по вулиці, форми тремтіли й колихалися в такт ходьбі, одесити чоловічої статі похитували головами й шанобливо цокали язиками”.

ВУФКУ робило велику ставку на революційний фільм про повстання рабів на чолі зі Спартаком, а тому асигнувало на нього колосальну суму – вартість чотирьох-п’яти звичайних картин. Проте Мухсін-Бей мав своє бачення майбутньої стрічки. Упродовж тривалого часу він фільмував у Німеччині, тож вважав, що класова боротьба, ідейна спрямованість, батальні сцени – усе це добре, але щоб глядач пішов на фільм, потрібна історія кохання.

Тому зробив головною не революційну, а любовну лінію: дружина Сулли закохується у ворога свого чоловіка – Спартака. Саме цим був зумовлений вибір на цю роль ефектної дружини адвоката.

У червні почали фільмувати. У павільйоні кінофабрики збудували куточки давнього Рима – сенат, вулиці, храми, берег Тибру, цирк. У масових сценах брали участь до 3 тисяч статистів – усіх треба було вдягти у відповідні костюми, загримувати тощо.

Микола Бажан згадував про масовку: “Довгими чергами біля перукарні та костюмерні кінофабрики стояли вусаті рибалки з Лузанівки, бородаті діди з Молдаванки, підозрілі красуні з Грецької площі, поважні дами й колишні «негоціанти» з Французького бульвару, безсумнівні пройди з Пересипу. Їх масовим порядком перелицьовували на римських патриціїв та матрон. Голили вуса й бороди, напинали перуки, мастили гримом, загортали в незграбно пошиті коленкорові туніки й тоги”.

Для сцени пожежі в Римі застосували новинку: замість того, щоб будувати на території кінофабрики фанерну декорацію з фасадів численних будинків у натуральну величину – справа нешвидка й геть недешева, виготовили макет міста (півтора-два метри у квадраті), тобто низку невеличких моделей із картону й дикту. Пожежу зняли в уповільненому режимі.

“Фільм знімається надзвичайно прискореним темпом і незабаром його буде закінчено”, – повідомив у липні журнал “Кіно”. Як доказ подав шість кадрів із майбутньої стрічки. Але насправді до фінішу було ще далеко, адже саме в липні знімальна група виїхала до Криму, щоб зафільмувати гірський табір повстанців-гладіаторів, їхні бої з римським військом та інші епізоди.

У серпні знімальний період завершили, перейшли до монтування і складання написів, бо це ж німе кіно. А в жовтні стартувала промокампанія. Зокрема, журнал “Кіно” розмістив на обкладинці кадр зі “Спартака”.

Прем’єра відбулася в Києві 7 грудня 1926 року й лише за рік із гаком – у Москві. Звісно, сцени давньоримських оргій та оголені рабині заманили глядачів до зали, зробивши фільмові добру касу, проте кінокритики – переважно російські – наввипередки змагалися, хто суворіше роздовбає стрічку ВУФКУ.

Головна партійна газета “Правда” відгукнулася зневажливо: “Спроба підробити життя стародавнього Риму виглядає дуже вбого. Оперний, не позбавлений позерства Спартак, спрощене до нісенітниці повстання гладіаторів і рабів, сміховинне зображення «любові й підступності» дружини диктатора Сулли, оголені рабині та ін. – усе фальшиво”.

Одна з причин творчої невдачі фільму – акторська недосвідченість “секс-бомби” Бродської. Каплер коментував: “Мадам Бродська виявилася настільки ні на що [на зйомках] не здатною, що турку довелося обмежити її участь у картині тільки позами – він її садив або укладав у красиву позу і знімав… Мадам Бродській не довелося стати кінозіркою”.

На жаль, стрічка не збереглася, маємо лише фотографії з тогочасної преси. Натомість картина українських кінематографістів стала першим іноземним кінотвором про Спартака. Адже попередні дві – 1909-го і 1913 років – зняли на його батьківщині, в Італії.

Хай там як, Одеську кінофабрику задовольнили фінансові показники “Спартака”. Вона доручила Мухсін-Бею ставити наступний фільм – стрічку “Тамілла” про трагічну долю жінки-мусульманки у французькій колонії Північної Африки. Прем’єрний показ “Тамілли” відбувся в Києві в січні 1928-го.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Тисяча доріг для двох журналістів Коли педагог чіпляється до учениці…