By Спосіб, за допомогою якого ми запам’ятовуємо інформацію, залежить від граматики рідної мови – пише Аріадна Цьонжеля у польському виданні Swiat nauki.
Яка інформація має найбільші шанси залишитися у нашій пам’яті? Одним із аспектів, що можуть на це вплинути, є її послідовність. У психології добре відомі такі явища, як ефект першості, коли інформація найкраще запам’ятовується на початку, та ефект свіжості, тобто западання в пам’ять даних, які з’явилися останніми.
Але все ж, чи це правило є універсальним? У проведених наразі дослідженнях участь брали здебільшого представники західних суспільств, найчастіше – з певним рівнем освіченості. Група науковців під керівництвом д-р Федеріки Амічі із Max-Planck-Institut für evolutionäre Anthropologie, що у Лейпцигу, досліджувала цю проблему у Європі, Азії і Африці. Мови відрізняються своїми граматичними конструкціями і відповідно – послідовністю висловів у реченні.
У польській, що належить до мов флексійних, послідовність частин речення є довільною. Але у багатьох мовах у цьому питанні все ж існують строгі правила. В італійській, зокрема, головна частина речення розташована на початку, а, наприклад, у японській – наприкінці.
У дослідженнях взяли участь носії восьми мов, що відносяться до першого або другого типу, зокрема – італійської, японської, корейської і африканської Khoekhoe. Піддослідні відрізнялися за віком та рівнем освіти. Вони виконували серію завдань для перевірки короткотривалої і робочої пам’яті, що не лише базувалися на словесному матеріалі, але й стосувалися чисел та просторових схем.
Дослідження продемонстрували, що особи, рідну мову яких характеризує розташування головної частини наприкінці речення, краще запам’ятовують початкову інформацію. Результати досліджень було опубліковано в лютому (2019 р.) на сторінках Scientific Reports.
Найважливіший висновок цих досліджень – це наскільки сильно мова, її правила і граматичні конструкції можуть вплинути на пізнавальні процеси. Д-р Федеріко Россано з University of California, що у Сан Дієґо, вивчає те, як це діє у випадку мов, у яких послідовність висловів є довільною. Чи їхні носії запам’ятовують однаково добре початкову інформацію, як і кінцеву? А, можливо, в їхню пам’ять западають повідомлення, що лежать посередині?
На світі є понад 7000 мов, а дослідження, що охоплюють цю різнорідність, дозволять повністю зрозуміти чинники, які формують зв’язок між мовою і способом мислення.
