Як подолати позитив і почати жити щасливо!

У світі є безліч світоглядів і методів впорядкування мізків на їхній основі. Наприклад, якщо ви атеїст, то більш схильні звертатися до лікарів (чи ворожок), а якщо віруючий – то будете молитися й надіятися, що є невидима сила, що управляє цим видимим світом. А якщо й не управляє, то бодай обіцяє звільнення від неправильності і важкості нашого з вами буття на цій планеті.

 Складно уявити, що львівський айтішник, якому добре прочистили мислення алгоритмами й секулярним світоглядом, раптом піде лікувати депресію до ворожки. Найімовірніше, він звернеться до дорогого терапевта-психолога, який за кілька років (можливо) допоможе айтішнику стати щасливим. Звичайно, ви скажете, що терапія – це не про щастя. Але ж сама причина йти до терапевта продиктована бажанням жити якщо не щасливо, то бодай спокійно.

Чому айтішник не обійме свою депресію, не прийме реальність і не заживе спокійно? Одна з причин – він є жертвою позитивного мислення, яке йде в пакеті з уявленнями про успіх та щастя. Будь щасливим, будь успішним, мисли позитивно – безкінечні мантри, які ви можете почути на різноманітних тренінгах.

Є навіть ціла галузь позитивної психології. Наприклад, в Америці її окреслюють як “наукове дослідження того, що робить життя найбільш вартим проживання”. Іншими словами, позитивна психологія – це науковий підхід до вивчення людських думок, почуттів та поведінки з акцентом на сильних (позитивних) сторонах нашого існування, на будуванні чогось хорошого в житті замість постійного виправлення поганого. Це нагадує нейролінгвістичне програмування – якщо налаштувати мислення на позитив, то він прийде у ваше життя, головне правильно усе уявити!

З іншого боку, є цілий напрямок негативної психології. Уже віддавна я слідкую за філософинею, яка народилася десь в Україні, але відома більше в російськомовному світі та часто читає лекції у сусідній федерації. Це Юлія Решетникова, яка обрала для себе більш західний псевдонім – Жюлі Реше. Навчалася вона в Оксфорді, а потім завершила докторат з філософії у словенки Аленки Зупанчіч, яка продовжує важливу справу Славоя Жижека та Алена Бадью. Будучи за освітою філософинею, Юлія-Жюлі все-таки обрала для себе справу (цим добре заробляти гроші!) психоаналітичних консультацій, які успішно провадить. Але вона також тямить, що у сучасному світі потрібна пізнаваність і особистий стиль. Юлія носить величезні окуляри, які вже стали ознакою її стилю, та вигадала для себе особливий тип психоаналізу – вона називає його “некро-психоаналіз”. Це форма терапії, де травму вважають корисною, а не наголошують на втечі від неї чи її подоланні. Людина має “обійняти” свою недосконалість і жити з нею. Якщо це можливо, звичайно.

Жулі багато пише. Наприклад, про те, що сучасна цивілізація споживання вимагає від нас постійно бути щасливими і насолоджуватися, тому виникла ціла індустрія щастя, яку підтримують масова культура, психотерапевти та антидепресанти. Зупанчіч називає такий дискурс біоморальністю – коли звичайним людям нав’язується образ абсолютно і постійно щасливої людини. А реальність не така! Прагнення до абсолютного щастя у стосунках з іншими – утопія, бо люди чекають від стосунків щастя, а при виникненні проблем розривають їх і залишаються одні. Нейронаука показує важливість емоцій болю, смутку і розладу як ключової умови соціалізації та емпатії. Свобода людини означає і свободу бути нещасливою, працювати зі своїм нещастям, намагатися змінити себе і навколишню дійсність. Тож девіз Юлії: геть від щастя – і буде вам щастя!

Кілька років тому Жюлі та Максим Горюнов написали статтю про фашизм всередині нас. Філософи вважали неправильним уявлення про те, нібито фашизм невластивий нормальним людям, а лише “носіям зла”. Так, ніби світ – це фільм “Зоряні війни”, де є дві сторони – світла та темна, і все зло походить від темних людей. Але це метафора, а не правда! Автори стверджують: фашизм природно є в людині. А думка про те, що ти вільний від зла, як і намагання розгледіти його в оточуючих, і є проявом фашизму, який дає виправдання можливому знищенню інших людей.

Вишенькою на торті стала недавня публікація Поліни Аронсон із переліком 5 книг, де йдеться про те, чому позитивне мислення – це шкідлива звичка. Поліна згадує головні тези позитивної психології, наголошуючи, що це не тільки техніка самооптимізації, а й інструмент політичного і економічного примусу. Саме поняття позитивного мислення увійшло в повсюдний ужиток порівняно недавно, наприкінці 1990-х, коли головою Американської психологічної асоціації став Мартін Селігман. Аронсон наголошує, що саме Селігман сформував і запустив цілу наукову школу вивчення позитивного мислення. Завдяки його діяльності як в академічній, так і в популярній версії психологічної науки виник цілий рух із девізом “Повір у себе – і все вийде!”. Вам це не нагадує головні гасла молодої команди нашого президента?

У формуванні цього підходу у всіх його варіаціях – від академічних до езотеричних – брали участь і дослідні інститути, і різні релігійні організації, і консервативні фонди. Як наслідок, за кілька десятків років на цьому ґрунті сформувалася ціла індустрія самодопомоги: коучинг, наприклад, розцвів саме як спосіб трансляції головних постулатів позитивного мислення: “криза – це нова можливість”, “ніколи не здавайся”, “покинь зону комфорту” тощо. Я особисто колись “підсів на голку” такого канадського “позитивіста” Робіна Шарми, який написав книжечку про монаха та феррарі і перетворив свій успіх у цілу індустрію. Він має мільйон різних сюжетів про те, як позитивне мислення творить чудеса, як можна стати “лідером без титулу”, як перетворити своє життя на суперефективну модель дії. От скоро від нього знову прийдуть поради на новий рік, як не змарнувати ваш суперчудовий 2021-й. Бо 2020-й я профукав безнадійно, як завжди, і тому вже маю кілька причин, щоб піти до терапевта!

Варто пам’ятати, що різні прийоми роботи з психікою можна використовувати також по-різному. Нічого поганого немає в тому, щоб посміхатися і мислити позитивно. Складнощі з позитивним мисленням починаються тоді, коли цей світогляд стає інструментом перетворення звичайних людей на носіїв патологічних аспектів психіки, від яких слід позбутися, і бажано – негайно! Позбутися, працюючи над самим собою за допомогою інструментів позитивного мислення. Якщо ти чомусь не досягнув успіху, отже, ця (негативна) частина взяла над тобою верх, і треба це терміново виправити. Перестати скиглити, почати боротися з собою і посміхатися!

Повірте – це все нісенітниця, а не правда, вам просто знову продають щастя!