By 
У світі на 577 % зросла кількість людей, які вивчають українську мову за допомогою застосунку Duolingo. Такі дані компанія оприлюднила у квітні. Це маленький штрих і лише одна з ознак того, що питання української мови нарешті стало на часі, причому не лише в Україні, а й поза її межами.
Прорізання національної свідомості
Цікаво, що найбільше користувачів цього застосунку, які вивчають українську мову, живе в США, їхня кількість зросла на 554 %. Водночас у Польщіз початку війни росії проти України таких людей побільшало на 2677 %.Можна припустити, це пов’язано з тим, що багато вихідців з України зараз особливо гостро відчули свою національну належність, навіть якщо раніше не надавали цьому питанню великої уваги, а також потребу відмежуватися від російської діаспори за кордоном.
Скажімо, голлівудська акторка Міла Куніс, яка родом із Чернівців, зізналася: раніше завжди говорила, що вона з росії, щоб довго не пояснювати, де є Україна. Однак після 24 лютого до неї прийшло чітке усвідомлення, тепер вона активно й публічно підтримує Україну, збирає кошти для українських біженців і своїм дітям теж пояснила, що вони мають українське коріння.
Прикладів такого національного прозріння вистачає й серед зірок всередині України. Один із них – український режисер і кліпмейкер Алан Бадоєв, який нещодавно заявив, що від початку широкомасштабного вторгнення росії до України багато чого переосмислив. Тепер він дуже шкодує, що своєю творчістю “намагався стерти між РФ та Україною кордони”, і хоче“побудувати культурну стіну, яка має розповідати, наскільки ми різні, наскільки глибока в нас своя культура”.
Однак проблема в тому, що ці чудові ідеї Бадоєв озвучував в ефірі одного з центральних українських каналів російською мовою, яка якраз і розмиває кордони між Україною й росією. І ця омріяна ним культурна стіна, якщо буде збудована російською мовою, виявиться, м’яко кажучи, дірявою. Тому такі висловлювання режисера неможливо сприймати без певної гіркоти – невже він сам не розуміє цього парадоксу? Але є надія, що розуміє. Принаймні найсвіжіший допис у його інстаграмі – це коротесеньке відео, у якому Бадоєв уже говорить українською. Його мова неідеальна, видно, що це для нього незвично. Невідомо, чи буде він далі рухатись у цьому напрямку, але дуже хочеться його підтримати, як і інших українців, які зараз намагаються переходити на українську хоча б у публічному просторі.
Адже якщо світогляд і може перевернутися в одну мить, коли твоє місто бомбардують російські ракети, то вільно говорити певною мовою – це все-таки навичка, яка потребує тренування й часу. І що старша людина, то важче, мабуть, їй опанувати цю навичку.
Російськомовні переселенці і “привид” Азарова
Погану послугу в цьому плані українцям зробив колишній прем’єр Микола Азаров. Зараз ніхто не хоче бути “новим Азаровим”, виставляючи себе на посміховисько. Але особливість експрем’єра не в тому, що він так жахливо перекручував українські слова, а в тому, що насправді просто не бажав говорити українською і, чомусь так здається, зовсім не комплексував через свою погану вимову. Найпевніше, як етнічний росіянин, він просто зневажав, на його думку, “мову аборигенів” і лише формально виконував вимоги закону щодо держслужбовців. Йому просто нікуди було діватися, адже навіть його тодішній шеф Янукович українську опанував більш-менш нормально.
Тому тих російськомовних українців, які справді мають свідоме й щире бажання перейти на українську, хочеться лише підтримати й закликати не боятися на початках робити помилки чи мати “смішний” вигляд. Насправді мова українськомовних в Україні теж часто неідеальна, подекуди засмічена росіянізмами чи іншими покручами. Особливо це впадає у вічі після спілкування з тими людьми, які в побуті розмовляють російською, але добре знають українську – власне, її літературний, книжний варіант, яким і послуговуються.
Зараз війна змусила багатьох людей зі східних регіонів шукати прихисток на Заході країни, і таке вимушене переселення вкотре оголило мовні розбіжності. Але чи стають вони причинами реальних конфліктів? Візьмемо для прикладу Івано-Франківськ. Як показало опитування соціологічної групи “Рейтинг”, понад 80 % переселенців, які зараз проживають там, намагаються спілкуватися із місцевими мешканцями виключноу країнською. Водночас 65 % опитаних розмовляють у побуті двома мовами. Серед франківців лише 13 % вважають, що є суттєва проблема мовного непорозуміння. 51 % називає її незначною, 35 % не бачать у цьому жодної проблеми.
В Україні анонсували мовний проєкт “Єдині” для підтримки тих, хто переходить на українську. Це безоплатні навчальні курси, які покликані допомогти людям подолати мовний бар’єр. Та не менш важливу роль, а може, навіть і більшу, ніж державна політика, тут відіграє, мабуть, такилюдський чинник: бажання одних людей перейти на українську й готовність інших їх підтримати.
Мова освіти як основа основ
Але чого державі точно не можна залишати на самоплив – це питання мовної політики в освіті. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь запропонував із нового навчального року прибрати із вивчення в школах предмет “російська мова” й замінити його іншими. Виявляється, за інформацією Міносвіти, російську мову в Україні вивчають приблизно 450 тисяч школярів у 3951 закладі загальної середньої освіти.Міністр освіти й науки Сергій Шкарлет ініціативу мовного омбудсмена загалом підтримав, але сказав, що це має бути “за вибором школи, за вибором педради”.
Відповідно дочинного закону, діти мають право факультативно вивчати свою рідну мову, якщо в школі назбирається клас, тобто якщо батьки дітей подадуть відповідну кількість заяв. Тож показник класівіз вивчення російської, що назбираються на 1 вересня цьогоріч, буде результатом своєрідного соціологічного опитування щодо нової мовної ситуації в Україні. Але все-таки хочеться від влади більш категоричної позиції в цьому питанні.
Те, що мова освіти надважлива, зайвий раз підтверджує ситуація в окупованих південних регіонах України. Там росіяни примушують українських освітян перевести навчання в школах на російську мовуі перейти на російські навчальні програми, а також полюють на вчителів і директорів шкіл, які відмовляються це робити. Більш ефективної антиреклами для уроків російської годі уявити.
