Як врятувати оливкові гаї?

Як врятувати оливкові гаї?

Передбачають, що агресивний патоген, котрий спричиняє висихання оливкових дерев, упродовж найближчих 50 років принесе Італії збитків на мільярди євро. Xylella fastidiosa– бактерія, названа так через її примхливість в лабораторних умовах – була викрита у південній Італії в 2013 році. Зараз в Європейському Союзі її класифікують як «карантинний організм». Інфіковані дерева, деякі з котрих віком і в кілька сотень років, треба вирубати, щоб запобігти поширенню хвороби в таких місцях, як італійський регіон Апулія – пише Медді Біндер у часописі Scientific American.

«Ми змушені знищувати інфіковані рослини, але люди в Апулії не хочуть цього робити – говорить Валерія Скала, патолог рослин з італійської Ради досліджень та економіки сільського господарства. – Мусимо жити поміж двох світів». Тому Скала та її співробітники шукають спосіб побороти Xylella fastidiosa без необхідності усунення кожного інфікованого дерева. Використовуючи алгоритм машинного навчання для прочісування метаболічних даних рослин, вони встановлюють, котра з них має більшу піддатливість на хворобу – і як вибрати ту, котру варто було б лікувати замість того, аби зрізати. Результати цих досліджень було опубліковано в “Frontiers in Plant Science”.

Xylella утворює складні жирові кислоти, котрі можна використати як ключові сигнальні часточки, в свою чергу дерева як відповідь на інфекцію виробляють власні ліпіди. Науковці взяли зразки гілок із 66 дерев і з використанням свого алгоритму порівняли їхні ліпідні профілі, беручи до уваги рівень розвитку інфекції, різновид дерева і те, чи дерево було оброблене Дентаметом (хімічний засіб на основі цинку і міді, котрий пом’якшує симптоми, але не усуває їх). Група відкрила, що один вид ліпідів був наявним у інфікованих рослинах у вищій концентрації. Рідний для важко враженої Апулії різновид оливкового дерева продемонстрував вищу концентрацію того ліпіду після зараження, ніж скрізь поширений вид, відомий своєю стійкістю. У випадку обох типів дерев Дентамет знижував рівень ліпідів у заражених рослин.

Співавтор дослідження Массімо Ревербері, молекулярний патолог рослин із Sapienza Universita di Roma, каже, що обидва види поводилися трохи так, як люди з сильнішою чи слабшою імунною системою, яка бореться з грипом. «Наша гіпотеза така, що це певним чином є індивідуальним» – каже він. Подальше вдосконалення алгоритму могло б допомогти дослідникам діагностувати силу інфекції через вимірювання концентрації ліпідів. Слабкіші інфекції тоді можна було б контролювати за допомогою Дентамету, а вирізати тільки найбільш інфіковані дерева. Знання про те, як реагує на інфекцію Xylella fastidiosa, дозволить також скерувати пошук додаткових методів лікування і виявити більш стійкі види – додає Скала.

Франческо Паоло Фаніцці, хімік з Universita del Palermo, котрий не брав участі у цих нових дослідженнях, вважає, що це «перспективна методологія, котра допоможе дещо пом’якшити катастрофічну ситуацію в південній частині Апулії». «Ми повинні навчитися жити з тими бактеріями» – додає він.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.