“Занепад США” і “повстання плебсу”: чим небезпечні тези пропаганди РФ про американські протести?

“Занепад США” і “повстання плебсу”: чим небезпечні тези пропаганди РФ про американські протести?
Масові протести, які спалахнули в США після вбивства поліцейським афроамериканця Джорджа Флойда, очікувано набули загальносвітового резонансу. Їхні причини потребують окремого аналізу. Та є ще одне важливе питання, яке має особливе значення для української аудиторії, – те, як ці події інтерпретуються в нас, а отже, як це тема і з якими цілями може використовуватись.

Показовим у цьому плані є звіт ГО “Інтерньюз-Україна” та UkraineWorld.org, які відстежують антизахідні наративи, спрямовані на підрив довіри до демократії та інтеграції України до ЄС і НАТО. Як йдеться у звіті, антизахідні діячі використовують протести в США, які почались у Міннеаполісі, щоби поширювати тези про глибоку кризу й занепад США. От лише кілька красномовних прикладів.

Андрій Головачов, відверто проросійський коментатор, якого часто цитують російські пропагандистські вебсайти, як-от ukraina.ru, пише у Facebook, що в США відбувається “повстання плебсу”, яке є передвісником колапсу країни, “занепаду імперії”. “Головне питання, однак, не в тому: розпадуться США чи ні? Тут уже немає інтриги. Головне питання це: в якій формі США розпадуться?” – стверджує Головачов. Він описує три сценарії падіння США: тихе згасання; регіональні війни, які Америка програє; громадянська чи ядерна війна.Цей допис передрукувало видання strana.ua.

Telegram-канал “Klymenko Time” намагався прив’язати протести до демократів та Джорджа Сороса. Згідно з дописом на каналі, Джо Байден підтримує мітинги й намагається заробити на цьому політичні бали. “Сама акція явно вже не про Флойда. Це акція проти Трампа. І вона вигідна конкретній людині – його противнику Джо Байдену”, – йдеться в дописі. “Klymenko Time” також пише, що члени передвиборчого штабу Байдена допомагають протестувальникам через довірених осіб. Telegram-канал натякає, що “алгоритм протесту в Міннесоті чимось схожий на те, що було в Україні чи в Грузії” – країнах, яких нібито фінансував Захід. Мовляв, є в цьому “якась іронія”.

Тут варто нагадати, що в Україні навіть у найгарячіші дні Євромайдану не доходило до погромів і мародерства, жодної вітрини за весь час протестів не було розбито. Тому іронія, швидше, у тому, як відчайдушно проросійські “лідери думок” намагаються провести аналогії між одними протестами й іншими. І головне питання – навіщо?

Висвітлення подій у США дозволяє Росії формувати в інформаційному просторі картинку, яка дискредитує зарубіжну демократію. До того ж основні російські наративи щодо Америки повністю збігаються з тезами Кремля епохи “холодної війни”: расова нерівність, поліцейське свавілля, нелегітимність влади, соціальна несправедливість.

У статті “Російський слід в американських протестах” Інституту вивчення глобальних загроз і демократій йдеться: “Кадри насильства під час протестів у США, на думку Кремля, мають протиставлятися діям російської влади з придушення опозиції як прийнятна з демократичної точки зору поведінка влади. У середньостроковій перспективі російські урядові медіа у висвітленні протестних акцій в Росії посилатимуться на події у Міннесоті. Аналогічно у період зниження рейтингів Владіміра Путіна у 2013 році Росія висвітлювала події в Україні в ході Революції Гідності. Ключовим наративом була теза про неприйнятність виступів проти чинної влади, які невідворотно призведуть до жертв, насильства і нестабільності”.

Як би кому не хотілося бачити у всьому “руку Кремля” й пояснювати всі заворушення втручанням російських спецслужб, це було би великим спрощенням і небажанням дивитися в корінь проблем. Можливо, масові протести в Сполучених Штатах показали світові старі незагоєні рани Америки й оголили проблеми, над розв’язанням яких американському суспільству ще доведеться працювати. Росія ж уже багато років заграє з радикалами в США, сприяючи поглибленню соціального розколу й переслідуючи власні цілі. Що ми можемо зробити зі свого боку – принаймні не підігрувати їй у цьому спектаклі.

На жаль, чимало українців усе ще дивляться на світ очима російських чи проросійських медіа, споживаючи лише пережовану ними інформацію про нинішні події в США; та й у соцмережах завжди є загроза потрапити в трясовину російських інтерпретацій.

Інфантильна крайність, яка тут помітна, – це бачити в американських протестах лише заколот мародерів, які тільки й чекали нагоди, щоби пограбувати й потрощити магазини. Так, є мародери, які паразитують на цьому протестному русі, але вони не є його основою й аж ніяк не єдиним його виявом. Про це свідчать інші факти, на яких тенденційні ЗМІ воліють не акцентувати. Наприклад, що демонстрації проти расизму й поліцейського свавілля загалом проходили мирно, й участь у них узяли американці всіх рас; що брат убитого Флойда засудив насильство й мародерство; що в таких містах, як Міннеаполіс, Канзас-Сіті, Лос-Анджелес, Сан-Дієго й Нью-Йорк, поліцейські почали приєднуватися до вуличних мітингувальників і висловлювати їм підтримку. Зокрема, стражі порядку разом з учасниками акцій схиляли коліна на знак протесту проти жорстокості поліціянтів. А на одній з демонстрацій чорношкірі пікетувальники обступили білого поліцейського, який відстав від свого загону, щоби захистити його від розлюченого натовпу.

Тобто дійсність набагато складніша, ніж чорно-біла картинка, яку намагаються представити ті, хто так хоче запропонувати масам прості відповіді на складні питання.

Ще один момент, який, як мені здається, не дає спокою російським і проросійським коментаторам, – це той факт, що протести в США почалися після вбивства “маленької людини”, звичайного й невідомого раніше чоловіка. І люди не побоялися вийти на мітинги проти поліцейського свавілля навіть під загрозою вірусу, який уже забрав стільки життів. Хтозна, можливо, колись і “сильна рука” в Росії не зможе вже більше лякати власних громадян.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Протести в Америці і Європі: російський слід Цивілізаціє – Quo vadis?