By “Гаряча зона” у мозку, що бачить сни, дозволяє заглянути в проблему свідомості, – пише Таня Лівайс у статті для “Scientific American”.
Упродовж століть феномен сну інтригує людство. Останні наукові дослідження розширять його розуміння та навіть дозволять проникати у свідомість.
“Сон надає науці способи вивчення свідомості у всіх її різноманітних проявах – від інтенсивних, виразних снів до повної їх відсутності”, – говорить нейронауковець Бенджамін Баярд. Досліджуючи сон, вчені можуть відділити свідомі відчуття від оманливого впливу почуттів.
Нещодавно науковці з Університету Вісконсин-Медісон Бенджамін Баярд та Джуліо Тононі досліджували мозок під час сну. Вчені стежили за активністю мозкових хвиль за допомогою електроенцефалографії. Вони будили людей через однакові проміжки часу, щоб запитати, що їм снилось. Після одного з експериментів науковці отримали майже 200 таких розповідей від 32 осіб, а під час іншого – приблизно 800 від меншої групи, але підготовленої до оповідання снів.
Вчені виявили “гарячу зону” у задній частині кори мозку, де низькочастотні мозкові хвилі (пов’язані з відсутністю свідомості) слабнули, а високочастотні посилювались, коли люди бачили сни. До того ж, результат не залежав від того, чи сон був у фазі REM, чи ні. (Попри загальну переконаність, сни можна бачити як у фазі REM, так і NREM). Результати досліджень було опубліковано в “Nature Neuroscience”.
Під час третього експерименту за участю семи осіб науковці з точністю у 87% передбачили, чи снили учасники. Ба більше, активність мозкових хвиль у певних ділянках була пов’язана із визначеним змістом сну – коли в ньому з’являлись місця, обличчя і мова. Ті ж ділянки активуються під час подій наяву. “Ми, власне, не планували передбачати зміст [снів] у цьому дослідженні”, – пояснює Баярд, однак, за його словами, це міг би бути захопливий “потенційний напрямок” досліджень.
“Підхід вчених репрезентує насправді цікаву та інноваційну парадигму”, – каже нейронауковець Крістоф Кох, керівник у Allen Institute for Brain Science у Сіетлі, який не брав участі у дослідженнях. На його думку, відкриття того, що пов’язана зі сном активність концентрується в задній частині мозку, було несподіванкою, бо існує загальне переконання, що притомність поєднується з активністю тім’яних ділянок. Одним з обмежень у дослідженнях є час між пробудженням і переповіданням сну, адже науковці хотіли опинитись якнайближче до самого відчуття.
