Збройний конфлікт в Нагірному Карабасі продовжується

Нещодавно розпочалися військові дії між Вірменією та Азербайджаном в районі Нагірного Карабаху, який кожна країна вважає своєю територією. В країнах оголошений воєнний стан та проводиться мобілізація населення. Вже нараховуються десятки загиблих з обох сторін.

Слід зазначити, що конфлікт в цьому регіоні має багату передісторію. Регіон Нагірного Карабаху, де проживає більшість вірмен, за часів Радянського Союзу належав Азербайджанській РСР. Коли СССР почав розпадатися провірменські сили встановили тут свій контроль і проголосили Нагірно-Карабаську Республіку, яку не визнало світове співтовариство, проте яку неформально підтримує Єреван. Це призвело до початку збройного протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Воно тривало декілька років з перемінним успіхом, проте більше переваг було у Вірменії, яка захопила близько 20 відсотків території Азербайджану. За період конфлікту з обох сторін загинуло близько 30 тисяч осіб, сотні тисяч стали біженцями. Міжнародні організації намагалися врегулювати конфлікт, так ООН прийняла близько чотирьох резолюцій з вимогами до Вірменії вивести війська з території Карабаху та прилеглих районів. Для врегулювання конфлікту була створена Мінська група ОБСЕ, до якої увійшли крім Азербайджану та Вірменії такі країни як ФРН, Італія, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, Швеція, США, Росія, Франція. Зусиллями всіх цих країн у 1994 році було досягнуто перемир’я між супротивниками і військові дії були припинені. І хоча конфлікт вважався замороженим проте ситуація в цьому регіоні завжди залишалася напруженою. Час від часу виникали невеликі збройні сутички без значних жертв між прикордонниками та військовими обох сторін. У 2016 року відбулося значне загострення військових дій, коли з обох сторін загинуло декілька десятків осіб.

Проте нинішнє протистояння є дуже потужним, Азербайджан розпочав наступ по всій лінії зіткнення, витісняючи вірмен. Він активно використовує артилерію, диверсійні групи, новітню техніку для нанесення значної шкоди вірменським збройним силам. Активно використовуються дрони для виведення з ладу радіозв’язку супротивника.

На нашу думку, виникнення збройного протистояння саме в нинішній період є далеко не випадковим. Після перемоги у Вірменії Ніколи Пашиняна, Баку сподівався на певні зрушення щодо ситуації у Карабаху, проте Вірменію влаштовував стан справ, що склався. Азербайджан залишався дуже незадоволеним цим і коли спалахнула епідемія, а весь світ зайнятий боротьбою з коронавірусом і навіть ОБСЕ припинило моніторингові місії в цьому регіоні, Азербайджан активізував військові дії.

Слід зазначити, що співголовами Мінської групи ОБСЕ є США, Франція, Росія, проте тільки остання проводила більш менш регулярні зустрічі з представниками обох сторін. Очевидно, що Росія має там свої інтереси, зокрема активно постачає зброю в обидві країни. З Азербайджаном у Росії заключені договори в газовій галузі. Росія за останні роки також продала зброї Азербайджану на суму понад п’ять мільярдів доларів. Хоча більш тісні зв’язки у Росії з Вірменією, в якій заходиться російська військова база. І Росія, і Вірменія є членами ОДКБ. Вірменія завжди підтримувала Росію на міжнародному рівні, зокрема вона не підтримала резолюцію ООН з засудженням анексії Криму.

Більшість світових країн засудили військові дії у Нагірному Карабасі і закликають до їх припинення та налагодженню діалогу. Так Рада Безпеки ООН у складі 15 держав закликає до негайного проведення переговорів між воюючими сторонами і врегулювання ситуації. Канцлерка Німеччини А. Меркель провела переговори з очільниками обох країн і також закликала до припинення конфлікту.

Проте обидві сторони, звинувачуючи одна одну у розв’язанні конфлікту, продовжують військові дії. Зокрема Азербайджан покладається на підтримку Туреччини, яка, за даними експертів, направляє йому військових інструкторів, надає допомогу технікою, зокрема безпілотниками, а за деякою інформацією навіть направила в цей регіон літаки F-16. Лідер Франції Е. Макрон засудив такі дії Ердогана, закликаючи того не підтримувати жодну з сторін.

Щодо України, то вітчизняне МЗС заявило, що виступає за мирне врегулювання ситуації, проте ми в цілому підтримуємо територіальну цілісність Азербайджану та його позицію щодо повернення даних територій. Останній в свою чергу підтримував проукраїнські резолюції ООН по Криму та Донбасу. На жаль, збройне протистояння в районі Нагірного Карабаху продовжується і ситуація тільки погіршується оскільки гинуть не тільки військові а й цивільні громадяни. Відтак ООН та всі провідні країни світу повинні докласти максимум зусиль щоб примусити воюючі сторони піти на переговори і зупинити кровопролиття.