Зеленський готується до бою?

Зеленський готується до бою?
Важливі кадрові зміни в армії, зокрема призначення нового головнокомандувача, наштовхують на думку, що Володимир Зеленський змінив свої погляди щодо користі “всеосяжного перемир’я” й готується дати Росії відкоша. Коли президент перестав бачити мир в очах Путіна?

Літо 2021 року спричинило роздвоєння особистості Зеленського. На початку він обстоював продовження “всеосяжного перемир’я”. У військах було обмеження на вогонь по ворогу. Стріляти у відповідь нібито офіційно не заборонялося, але для того, щоб отримати дозвіл на це, необхідно було пройти таку низку погоджень, що й починати не було сенсу. Військові жартують, що загинути не так страшно, як потім писати пояснювальні, чому ти захищав себе та свої позиції. З’явилася доплата підрозділам, які не зробили жодного пострілу.

Усе це надзвичайно негативно впливало на бойовий дух у війську, і раптом 28 липня Зеленський замість генерал-полковника Руслана Хомчака, якого в армії відверто недолюблюють, призначає головнокомандувачем генерал-лейтенанта Валерія Залужного. У той самий день новим начальником генерального штабу ЗСУ стає генерал-лейтенант Сергій Шаптала, а командувачем Об’єднаних сил – генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Варто трохи розповісти про новопризначених, щоб стало зрозуміло, на що здатен цей тріумвірат.

Невдалі призначення для перемир’я

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 2014 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Нагороджений перехідним мечем королеви Великобританії як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня підготовки. Був начальником штабу ООС. Під час його перебування на посаді ЗСУ звільнили селище Південне біля Горлівки та просунулися вперед поблизу Волновахи. Він ніколи не приховував того, що виступає проти перемир’я й готовий “насипати” росіянам із відсотками за кожен їхній постріл. Має надзвичайний авторитет серед військових. “Просто перестать стрелять” – це не про Залужного.

Сергій Шаптала у 2014-2017 роках командував 128 гірськопіхотною бригадою, брав участь у бойових діях, зокрема й за Дебальцеве. З 2017-го до 2020-го був начальником штабу, першим заступником командувача військ ОК “Південь”. У квітні став командувачем військ ОК “Захід”. Прекрасно орієнтується в ситуації на фронті, має досвід як бойових дій, так і штабної роботи. 18 лютого 2015 року нагороджений званням Героя України, 26 лютого 2015-го – орденом Богдана Хмельницького III ст. за особисту мужність і героїзм. Сергій Шаптала – воїн. Перемога в цій війні для нього є справою принциповою і, можна сказати, особистою. Ще одне невдале призначення для збереження перемир’я.

Олександр Павлюк у 2006-2007 роках командував українськими миротворчими силами в Косові. З 2014 до 2017 рр. був командиром 24 механізованої бригади, що брала участь у визволенні Лисичанська, Ямполя, Сіверська, Хрящуватого, Лутугиного, Новосвітлівки. Під його керівництвом бригада здійснила стокілометровий марш, знищуючи ворога на своєму шляху, і майже замкнула кільце навколо Луганська. Унаслідок цих боїв була повністю розгромлена одна з батальйонно-тактичних груп, сформована з російських кадрових військових. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II та III ступенів.

У 2017-2020 роках Павлюк був командувачем військ оперативного угруповання “Захід”. І раптом його забирають до Києва на посаду, назву якої мало хто вимовити може – командувач підготовки командування Сухопутних військ Збройних сил. Військового із таким бойовим досвідом загнати на паперову роботу – це те саме, що забивати мікроскопом цвяхи. Чому це сталося? Мені здається, відповідь проста. Павлюк теж не був прихильником перемир’я, і його вирішили забрати якомога далі від бойових підрозділів.

Як бачимо, однодумці Залужний, Шаптала та Павлюк, що співпрацюють та з особистого досвіду знають, як потрібно бити ворога, – комбінація швидше для наступу чи активної оборони, ніж для підтримання перемир’я.

Доказом цього є й нещодавні дії Залужного, який видав низку директив, що суттєво спрощують життя військових на передовій, зокрема наказ про скорочення документообігу на рівні взводу й роти, про що давно мріють у війську, а також директиву, згідно із якою командир на позиції особисто, без погоджень із найвищим командуванням, ухвалює рішення про вогонь у відповідь.

До того ж придбані в Туреччини ударні безпілотники Bayraktar, які досі зберігалися на складах, нарешті переїхали на бойові аеродроми, що дає надію на їхню участь у військових операціях. Їхню ефективність довели бої в Сирії, де турки за допомогою літальних апаратів розгромили війська Башара Асада та росіян, які підтримують його режим.

Зміни схвалили навіть опоненти

Українські блогери, які відвідали навчання “Об’єднані зусилля-2021” й поспілкувалися на військові теми з Валерієм Залужним, підтвердили відомості про безпілотники та директиви. Цікаво, що деякі блогери, які підтримали своїми публікаціями дії Залужного, зокрема Олексій Петров та Гліб Бабіч, наразі є народними депутатами від партії “Європейська солідарність”, яка нещадно критикує Зеленського. Це чи не вперше нардепи політичної сили Петра Порошенка схвалили призначення, зроблене Зеленським. Річ у тому, що Петров і Бабіч також воювали, тож розуміють, що ці кадрові зміни явно підуть на користь армії. Що ж надихнуло президента зробити такий несподіваний хід?

Підказка із Заходу

Змінам у військовому керівництві передувала низка подій зовнішньополітичного рівня. У 2020 році фінансова допомога на підтримання обороноздатності від США вперше із початку російсько-української війни зменшилась. У 2019-му ми отримали 397,9 млн доларів, а у 2020-му – 282,9 млн. Це на 28,9% менше. Можна говорити про тенденції падіння світової економіки в умовах пандемії, а можна припустити, що американці не бачать сенсу надавати допомогу країні, яка не хоче себе захищати.

Про обґрунтованість цього припущення свідчить і те, що в червні Білий дім заморозив військову допомогу Україні на 100 млн доларів. Зокрема, радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив: “США надали Україні допомогу в розмірі 275 млн доларів і пообіцяли виділити ще 100 млн, якщо Росія продовжить становити безпосередню загрозу, нарощуючи війська вздовж кордону з Україною. Враховуючи, що загроза ослабла, США заморозили ці додаткові 100 млн доларів”.

28 липня Зеленський призначив нове керівництво ЗСУ, а вже 30 липня США схвалили збільшення розміру допомоги Україні у 2022 році до 481,5 млн доларів, що на 28,5 млн більше, ніж у 2021-му. Згодом Зеленський зустрівся із президентом США Джо Байденом. І на українських військових, як із рогу достатку, посипалися блага. 4 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ЗСУ вже цього року отримають партію переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin від США.

22 вересня в комітеті нижньої палати Конгресу США схвалили поправки до проєкту оборонного бюджету США на 2022 рік, згідно з якими передбачається збільшення безпекової допомоги Україні. 29 вересня Залужний під час зустрічі з блогерами заявив, що заборона на вогонь у відповідь скасовується.

Схоже, істина, що батьківщину треба захищати, відкрилася Зеленському саме після зустрічі із Байденом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Міряємось флагштоками Нова Стратегія оборони: “Вставай страна огромная!”