By Згідно з новою суперечливою теорією, найкращі застереження про велику катастрофу можуть з’явитися за 300 км над Землею – пише Ерік Вейнс у журналі “Scientific American”.
Після обіду у п’ятницю, 11 березня 2011 року, коли почала трястися земля, Косуке Хекі перебував у своїй майстерні в Університеті Hokkaido, що у північній Японії. Поштовхи були віддалені, кожен із них тривав кілька секунд. Вони зацікави Хекі, геофізика, що досліджує дивне розташування електронів, які виникають на небі після струсів – дуже таємниче явище, – але не занепокоїли. Це скидалося на значне, але віддалене трясіння землі. Коли ж тремтіння не припинялось, він подумав, що зібрані підчас цієї події дані, ймовірно, допоможуть йому у дослідженнях.
Потім хтось увімкнув новини і Хекі побачив жах – найбільші струси в сучасній історії Японії, нищівний дев’ятибальний землетрус у районі Tōhoku, який обійшовся країні у сотні мільярдів доларів і забрав життя понад 15 000 японців. Цунамі від землетрусу пошкодило атомну електростанцію Fukushima Daiichiі призвело до найгіршої ядерної катастрофи за чверть століття.
Тоді, як рятівний персонал у іншій частині країни займався евакуацією людей і спасінням життів, Хекі міг лише чекати, змагаючись із ненадійними телефоном та інтернетом. У неділю інтернет знову почав функціонувати, тож Хекі одразу завантажив дані супутникового спостереження за повітрям над Tōhoku, малим містечком на північному краєчку найбільшого острова Японії, і почав їх поспішно аналізувати. Згідно із передбаченнями, електрони в іоносфері створювали перешкоди упродовж 10 хвилин після землетрусу. Тож він спробував розширити часові рамки, віддаляючись навіть на годину назад. Тоді він помітив щось, від чого йому перехопило подих.
За сорок хвилин перед початком землетрусу відбулося невеличке збільшення густини електронів над епіцентром трясіння. Можливо, це була аномалія, одноразовий випадок або аварія інструменту. А можливо, однак, щось більше. Науковці ще не відкрили вірогідного прекурсору землетрусів – ознаки, котра могла б попередити людей про наближення великої катастрофи. Якщо б зміни густини електронів стали таким застереженням, то це могло б рятувати щороку тисячі людей.
Хекі, якого колеги описують як скромного, тихого і обережного чоловіка, скептично оцінив отримані дані, тому розшукав інформацію про два інші землетруси. В їхньому випадку він також зауважив зміну густини електронів, тож вирішив досліджувати далі. До цієї пори він знайшов електронний сигнал, який надходив перед 18-ма великими землетрусами. Упродовж останніх семи років він все більше переконувався, що ефект є справжнім. Зараз інші експерти починають уважніше вивчати цю ідею. “Багато років тому люди не сподівалися, що можна буде передбачати погоду, а все ж тепер ми це робимо, – говорить Юхе Сонґ, експерт зі сфери теледетекції із Jet Propulsion Laboratory, що належить NASA. – Існує велика вірогідність того, що нам вдасться помітити якийсь ефект до того, як ми відчуємо його на землі. Щось в цьому може бути […] Вважаю, що подальша дискусія має сенс”.
Та не всі із цим погоджуються. Багато науковців розглядають працю Хекі як найновіше у довгому списку фальшивих пророцтв. “Це так само, як зі звичайною застудою: завжди її можна підхопити, – каже професор-пенсіонер з університету в Токіо, сейсмолог Роберт Й. Ґеллер, котрий роками розглядав різні способи передбачення землетрусів. – Якщо ж її проігноруєш, то вона мине”.
Та все ж здається, що ідея Хекі може прижитися і здобути популярність. Електронний сигнал з’являвся під час землетрусів середньої величини, але й під час найсильніших. Інші науковці створили теорію, яка поєднує наслідки на землі з активністю на небі. Хекі опублікував свої відкриття у авторитетних часописах, як-от Geophysical Research Letters, і його запросили виголосити реферат на тему результатів на щорічній зустрічі American Geophysical Union.
Навесні минулого року в японському університеті Chiba відбулась конференція, присвячена прогнозуванню землетрусів, на якій розглядали його ідею. Якщо Хекі виявиться правим, то імплікації, які наводить його концепція, матимуть величезне значення для публічної безпеки, однак існують значні труднощі щодо способу використання такого прекурсору. Наскільки точною повинна бути системи попередження, щоб на її основі можна було здіймати тривогу, і якою повинна бути на неї реакція?
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
