У середині січня президент Росії Володимир Путін запропонував внести зміни в 22 статті Конституції РФ для нібито демократизації управлінських механізмів і налагодження системи противаг в російській владі.
Серед його пропозицій – розширення повноважень Держдуми, зокрема щодо призначення прем’єр-міністра, якого наразі затверджує президент, а також міністрів та віце-прем’єрів російського уряду (за поданням гаранта). Окрім того, передбачається також розширення повноважень губернаторів та Радбезу, куди після відставки з посади прем’єра був направлений Медведєв, а також посилення ролі Ради Федерації. За президентом залишається контроль над силовими структурами, але призначення їхніх керівників гарант повинен погоджувати з Радою Федерації.
Значний резонанс викликали пропозиції, що обмежують норми міжнародного законодавства, визначаючи верховенство національного. Хоча Росія і надалі буде визнавати міжнародне законодавство щодо захисту прав та свобод людини і громадянина, очевидно, що формальне прийняття аж ніяк не покращить ситуацію із правами людини в Росії.
На думку більшості експертів, Путін вносить ці зміни не для демократизації політичного життя, а для підготовки можливих шляхів збереження своєї влади після завершення президентської каденції. Найбільш вірогідним є повторення казахстанського сценарію, за яким президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку, очоливши водночас Раду безпеки, повноваження якої він заздалегідь значно розширив. Відтак нині діючий лідер Казахстану Касим-Жомарт Токаєв всі свої призначення повинен погоджувати з Радою безпеки. Путін своїми правками також намагається обмежити повноваження майбутнього президента і посилити інші владні структури, одну із яких він і планує очолити.
Не відкидає Путін і можливості створення союзної держави Росія-Білорусь, хоча Лукашенко всіма силами намагається цьому протидіяти. Щоб не допустити Лукашенка до виборів очільника союзної держави, Путін пропонує посилити вимоги для потенційних кандидатів у президенти Росії, зокрема претендент повинен мати російське громадянство і перебувати на території РФ не менше 25 років.
Для опрацювання і вивчення нововведень Путін запропонував створити робочу групу, що має схвалити правки, після чого їх затвердить ще й всеросійський референдум. Чи виграє Росія від цих змін? Запитання риторичне, оскільки рівень життя більшості росіян як був достатньо низькими, так і залишається на тому ж рівні. Чи вплинуть нововведення на україно-російські відносини? Загалом – ні. Поки влада буде перебувати у руках В. Путіна, який неодноразово заявляв, що Україна – це квазідержава, нічого не зміниться.