Значення “Кримської платформи” для України

Значення “Кримської платформи” для України
Напередодні Дня Незалежності в Києві відбулося засідання Кримської платформи”, у якому взяли участь представники 46 країн і міжнародних організацій, зокрема 9 президентів, 4 прем’єр-міністри і 14 очільників зовнішньополітичних відомств. Усі учасники підтвердили, що вони дотримуються принципів територіальної цілісності і суверенітету України, наголошуючи на тому, що Крим був і буде українським.

Президент Польщі Анджей Дуда зазначив на саміті, що його країна завжди підтримувала й буде підтримувати Україну й що без вільної України не буде вільної Польщі. Представники країн Балтії також акцентували на тому, що Росія намагається продовжувати імперську політику Радянського Союзу, який заподіяв значну шкоду їм і державам Східної Європи, а захоплення Криму, як і відокремлення Абхазії, Осетії, Придністров’я, є типовими проявами цієї політики. Тож вони будуть докладати всіх зусиль, щоб протидіяти такій політиці.

Підтримку Україні висловили й інші європейські країни, а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Ісландія тощо. У спільній Декларації за результатами зустрічі всі вони заявили про невизнання незаконної анексії Криму Росією, вказали на важливість посилення економічних і політичних санкцій проти РФ у разі подальшої агресії, необхідність активізації співпраці країн-учасниць для зміцнення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні, а також дотримання прав людини в Криму.

Росія скерувала всі зусилля на те, щоб зірвати форум, навіть погрожувала деяким країнам санкціями. Речниця російського МЗС Марія Захарова зазначила, що РФ буде вважати участь у “Кримській платформі” недружніми діями щодо себе, а також порушенням своєї територіальної цілісності. Президент України Володимир Зеленський запросив на форум і представників Кремля. І хоча вони відмовилися, у російських ЗМІ ця тема активно обговорювалася в негативному контексті. На деяких російських сайтах також висвітлювалася інформація про діяльність “Кримської платформи”.

Важливим є те, що саміт створив міжнародну переговорну платформу для визначення оптимальних шляхів деокупації та реінтеграції Криму. Тема півострова й далі перебуває в міжнародному інформаційному просторі. Зокрема, за останній тиждень вийшло приблизно 300 публікацій про “Кримську платформу” в різних країнах світу, хоча на чільному місці сьогодні перебуває ситуація в Афганістані.

Окрім того, Канада, Швеція, Велика Британія, Швейцарія та США анонсували про створення фонду “Партнерство за сильну Україну”, метою якого є послаблення дестабілізаційного впливу Росії на Південь і Схід України. Упродовж найближчих років фонд планує залучити приблизно 35 млн фунтів (1,2 млрд гривень), що будуть спрямовані на підтримання регіонів України, які найбільше постраждали від конфлікту із Росією.

Але головним наслідком саміту є започаткування постійної платформи для міжнародного обговорення проблем Криму і шляхів їх розв’язання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


“Усе буде Сорос”: чому антизахідні теорії змови успішні? Чому США дозволили добудову “Північного потоку-2”