Зовнішньополітична доктрина переможця президентських перегонів у США Джо Байдена

Зовнішньополітична доктрина переможця президентських перегонів у США Джо Байдена
Демократ Джо Байден виграв президентські перегони в США, набравши 320 голосів виборників, що забезпечило йому крісло американського очільника.

Проте його опонент і чинний президент Штатів Дональд Трамп не планує здаватися і висуває низку судових позовів проти Байдена. Він також намагається ускладнити вступ Джо Байдена на посаду, зокрема забороняє Держдепу і національній розвідці передавати новому президенту останню інформацію. За американською традицією, претендент, який виграв вибори, мусить ще до інавгурації ввійти в курс державних справ й орієнтуватися у зовнішній та внутрішній політиці.

Нещодавно був розроблений попередній план діяльності адміністрації Джо Байдена, куди входить низка завдань, зокрема боротьба з коронавірусом, підняття економіки, розв’язання міграційної проблеми, підтримка чорношкірого населення. Байден також обіцяє зменшити безробіття, підтримати низку галузей економіки, зменшити податковий тиск на малий і середній бізнес.

Новообраний президент США робить акцент й на зовнішньополітичній діяльності. Д. Трамп, наприклад, був прихильником політики ізоляціонізму, виступав за скорочення втручання США у внутрішні справи інших держав, критикував європейських союзників, які, на його думку, виділяли недостатньо коштів на утримання НАТО, вийшов з Паризької кліматичної угоди, бо вважав глобальне потепління вигадкою. Натомість Байден найперше хоче поширювати цінності та інтереси США як через культуру і дипломатію, так і за допомогою жорсткої сили у разі загроз.

Джо Байден – досвідчений політик і дипломат. Увесь свій досвід він буде використовувати для підвищення міжнародного авторитету США.Дональд Трамп, який не мав особливого таланту дипломата, значно послабив американські дипломатичні представництва у багатьох країнах, тож тепер Байдену треба посилити дипломатичну службу США, активізувати зовнішньополітичні силові структури, зокрема американську розвідку,  посилити відносини із союзниками, найперше – з європейськими, відповісти на ключові виклики сучасності, як-от посилення геополітичної ролі Китаю, активізація мусульманського світу тощо.

У зовнішній політиці Байден найперше прагне відновити добросусідські політичні та економічні відносини з країнами ЄС. На відміну від Трампа, він не вітає введення мита на різні європейські товари, тож торговельна війна між США та країнами ЄС буде припинена. Байден також виступає за поліпшення відносини з Великобританією, Францією, ОАЕ.

Водночас новообраний президент США виступає за продовження стратегічного партнерства з Ізраїлем. Він також буде налагоджувати діалог з арабськими країнами, відносини з якими значно погіршилися під час правління Трампа, який підтримав перенесення столиці Ізраїлю в Єрусалим, що обурило всіх мусульман.

 Проте в США є й опоненти, зокрема Китай, який претендує на світове лідерство, проводить жорстку політику щодо Сінгапуру та не визнає самостійність Тайваню. За часів Трампа США продали на острів зброї на 15 млрд доларів, окрім того, біля його берегів нещодавно пройшли спільні японсько-американські навчання. Тож щодо Тайваню Джо Байден буде продовжувати політику попереднього президента.

Байден також прагне поліпшити відносини з Індією, що є важливим стратегічним гравцем в регіоні Південної Азії та своєрідною противагою Китаю. Водночас США мусять підтримувати ефективні дипломатичні відносини з Пакистаном, що перебуває в доволі напружених відносинах з Індією. Минулого року між цими країнами навіть відбулися збройні сутички, що мало не призвели до повномасштабної війни. Штати виступають за нормалізацію відносин між цими країнами, особливо з огляду на те, що вони обидві мають ядерну зброю.

До того ж Америка хоче відновити переговори з ще одним своїм опонентом – Іраном. У 2015 році між постійними членами Ради Безпеки ООН (Францією, Великою Британією, США, Китаєм і Росією) та Іраном була укладена угода, за якою Тегеран тимчасово зупиняв розроблення ядерної зброї в обмін на зняття економічних санкцій. Проте у 2018 році Д. Трамп одноосібно вийшов з цієї угоди і ввів проти Ірану нові обмеження. Європейські союзники цей крок США не підтримали. Навіть тепер, коли Трамп програв вибори, він намагався тиснути на Іран та навіть планував атакувати деякі ядерні об’єкти в країні, однак відмовився від цієї ідеї, зважаючи на думку радників.

Проти ще одного опонента США, Росії, Байден буде проводити зважену, але жорстку політику. Новообраний президент завжди критикував Кремль, натомість Дональд Трамп вважався симпатиком Росії, бо мав там певні бізнес-інтереси. До речі, з перемогою Байдена вже привітали очільники низки країн, навіть Китаю й Ірану, але не Росії. Американський політолог російського походження Микола Злобін щодо цього заявив, що Росія за часів Байдена стане головним ворогом Америки. Але це не зовсім так, оскільки новобраний президент США намагатиметься налагодити відносини з Росією дипломатичним шляхом, зокрема, ймовірно, проведе переговори щодо обмеження стратегічної авіації. Проте у ключових питаннях, наприклад, щодо захисту прав людини, які масово порушуються в РФ, він буде послідовним та жорстко критикуватиме Росію.

Джо Байден був і залишається союзником України, він підтримує її територіальну цілісність і суверенітет, виступає проти анексії Криму і окупації Донбасу. За президентства Барака Обами Байден відповідав за країни пострадянського простору, неодноразово бував в Україні. Перед виборами він заявляв, що прагне активізувати стратегічне партнерство з Україною, а у розмові з очільником Франції Е. Макроном Байден зазначив, що США хоче брати участь у переговорах в Нормандському форматі, обстоюючи повне виведення російських військ з української території.

Щоправда, крім президента зовнішньополітичними питаннями в США займається ще й Сенат. І хоча демократи та республіканці здебільшого мають проукраїнські позиції, треба, щоб певна політична сила переважала у Сенаті. Наразі 50 місць належить республіканцям, 2 – незалежним кандидатам, а 46 – демократам. Залишаються ще сенатори, яких зараз обирають у Джорджії – від їхньої політичної орієнтації буде суттєво залежати зовнішньополітична діяльність Сенату.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *