By “Більшість рекомендацій, зроблених у попередніх доповідях Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні, не були виконані та залишаються чинними. Управління Верховного комісара ООН з прав людини також рекомендує:
Українській владі:
1) якщо військова присутність на цивільних територіях виправдана з огляду на військову необхідність, вживати всіх можливих заходів для захисту місцевого цивільного населення, зокрема надати відповідне альтернативне місце проживання, а також компенсацію за використання майна та завдання будь-якої шкоди;
2) уряду України розробити національний механізм для створення адекватних, ефективних, швидких та відповідних засобів правового захисту, включно з відшкодуванням цивільним жертвам конфлікту, особливо потерпілим та сім’ям загиблих;
3) уряду України встановити порядок незалежної, прозорої, та недискримінаційної процедури документування та перевірки житла, землі та майна, створити реєстр пошкодженого або знищеного житла та іншого майна і комплексний правовий механізм компенсації збитків та відшкодування;
4) правоохоронним органам забезпечити ефективне розслідування випадків насильницького зникнення, затримання з позбавленням права спілкування, катування та жорстокого поводження, в яких, як стверджується, українські сили (СБУ, ЗСУ, добровольчі батальйони тощо) були задіяні, та розглянути можливість створення міжвідомчої групи, відповідальної за розслідування таких випадків, оскільки цивільні слідчі органи не мають доступу до багатьох місць ув’язнення або місць, де жертв востаннє бачили;
5) СБУ України надавати негайний, необмежений та конфіденційний доступ до затриманих, які мають стосунок до конфлікту, які були знову заарештовані СБУ, зокрема в Харківській області;
6) Кабінет Міністрів має змінити свою резолюцію № 99, щоб вона містила перелік предметів, заборонених для транспортування через лінію контакту, щоб замінити поточний перелік допустимих товарів та кількості;
7) уряду України скасувати непотрібні та непропорційні обмеження та полегшити свободу пересування на всіх контрольних пунктах, зокрема “внутрішні” пункти пропуску, та гарантувати, щоб зареєстровані на території контрольованій збройними групами особи не підлягали додатковим дискримінаційним перевіркам;
8) національній поліції провести прозоре та ефективне розслідування всіх нападів на працівників ЗМІ та вжити всіх можливих заходів для притягнення відповідальності за вбивства журналістів, зокрема із залученням міжнародних експертів, якщо це необхідно;
9) національній поліції, головному офісу антитерористичної операції, керівникам обласних, районних та сільських рад та керівникам цивільно-військових адміністрацій співпрацювати для складання списку населених пунктів, що постраждали під час збройного конфлікту, гарантуючи, що це не позбавить людей їх економічних і соціальних прав;
10) міністерству соціальної політики гарантувати, що охорона та підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) поширюється на всіх осіб, які відповідають визначенню ВПО, без будь-якої дискримінації, зокрема за списком населених пунктів, що постраждали в результаті збройного конфлікту;
11) уряду, парламенту та іншим відповідним державним органам усунути перешкоди, які заважають громадянам України отримувати рівний доступ до пенсій незалежно від місця проживання або реєстрації в якості ВПО;
12) міністерству соціальної політики встановити ефективні процеси взаємодії та обміну інформацією з усіма відповідними суб’єктами, що задіяні у процедурі перевірки та ідентифікації стосовно пенсій, а також при здійсненні домашніх виплат для ВПО, які отримують пенсії та соціальні пільги, щоб уникнути подвійної перевірки або будь-якого додаткового навантаження на вразливих людей;
13) кабінету Міністрів, парламенту та іншим відповідним державним органам забезпечити доступ інвалідам, незалежно від місця їх проживання, до медичних послуг, включно з реабілітацією, як це передбачено державними програмами та законами;
14) міністерству тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, міністерству соціальної політики та іншим відповідним державним органам забезпечити, щоб внутрішньо переміщені особи з інвалідністю отримали адекватне житло, доступ до внутрішніх та інших послуг та засобів для залучення до суспільства;
15) національній поліції та іншим правоохоронним органам вжити всіх відповідних заходів для забезпечення громадських зібрань осіб, які належать до груп меншин;
16) Генеральній прокуратурі та іншим правоохоронним органам забезпечити належну класифікацію, розслідування та переслідування злочинів, вчинених на ґрунті нетерпимості, зокрема через етнічну приналежність, сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність;
17) Генеральній прокуратурі та іншим правоохоронним органам належно розглядати та розслідувати прояви нетерпимості, зокрема загрози насильства, крайніми правими групами проти осіб, які належать до соціальних груп меншин та тих, хто має альтернативні політичні думки;
18) Уряду України гарантувати, що положення про мову в новому Законі про освіту не призведе до порушення прав меншин та запобігати будь-якій дискримінації окремих груп меншин;
19) Органам державної влади створити безплатну адміністративну процедуру, доступну для всіх без будь-якої дискримінації, що дозволяє використовувати документи, що засвідчують факти народження та смерті, видані на території не підконтрольній уряду, в процесі визнання таких фактів відповідно до законодавства України та дотримання судової процедури як альтернативи у випадку спірних справ.
Усім сторонам, що беруть участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, зокрема українським Збройним силам та збройним групам самопроголошених ДНР та ЛНР:
1) покласти край конфлікту шляхом дотримання режиму припинення вогню та виконання інших зобов’язань згідно з Мінськими угодами, зокрема стосовно відведення забороненої зброї, військових сил та обладнання. До настання такого моменту узгоджувати та поважати “час тиші”, щоб забезпечити своєчасний ремонт та обслуговування цивільної інфраструктури;
2) суворо дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права щодо заборони використання зброї з невибірковими ефектами в населених районах, зокрема ті, що мають широку територію падіння снарядів або здатність доставляти багато боєприпасів на велику територію;
3) дотримуватися угоди, досягнутої в Мінську 19 липня 2017 року, в якій сторони висловили зобов’язання створити “зони безпеки” навколо критично важливих цивільних водних об’єктів Донецької фільтраційної станції та першої ліфтової насосної станції в Донецькій області та розширити перелік таких “зон безпеки”, включати об’єкти, в яких розміщені небезпечні матеріали, які можуть загрожувати цивільним особам та навколишньому середовищу, якщо вони будуть пошкоджені внаслідок військових дій;
4) вжити необхідних заходів для забезпечення захисту цивільного населення, яке мешкає в безпосередній близькості до лінії контакту, а також у тому випадку, якщо безпека цивільного населення або військовий наказ вимагають евакуації, забезпечують її гуманні умови та адекватне альтернативне житло;
5) забезпечити і сприяти добровільному переміщенню всіх затриманих до настання конфлікту арештантів на підконтрольну уряду територію, незалежно від їхньої реєстрації, щоб забезпечити спілкування з сім’ями без зайвих труднощів, пов’язаних із обмеженнями свободи пересування;
6) полегшити безпечний та безперешкодний проїзд цивільних осіб через лінію контакту, зробивши маршрути та пункти перетину зонами без вогню та збільшуючи кількість маршрутів перетину, особливо в Луганській області, відкривши проїзд на Золоте для транспортних засобів та пішохідного руху;
7) утриматися від непотрібних перешкод для доступу до гуманітарної допомоги, зокрема в селах та селищах, розташованих поруч з лінією контакту;
8) збройним угрупування “Донецької народної республіки” та “Луганської народної республіки” поважати свободу віросповідання чи переконань на території, що знаходяться під їхнім контролем, утримуватися від порушення цього права, зокрема і шляхом припинення захоплення релігійних будівель Свідків Єгови та переслідування їхніх парафіян;
9) збройним групам “Луганської народної республіки” гарантувати належну повагу права власності внутрішньо переміщених осіб при проведенні інвентаризації покинутого майна.
Уряду Російської Федерації:
1) виконати резолюцію 71/205 Генеральної Асамблеї від 19 грудня 2016 року, забезпечуючи належний та безперешкодний доступ до Криму міжнародних місій зі спостереження за правами людини та правозахисних неурядових організацій;
2) дотримуватися прав людини в Криму для всіх і поважати зобов’язання, які застосовуються до окупаційної держави відповідно до положень міжнародного гуманітарного права;
3) розслідувати всі випадки насильницького зникнення, катування та жорстокого поводження із залученням працівників кримського відділення ФСБ, притягнути порушників до відповідальності та відшкодувати шкоду потерпілим;
4) утримуватися від застосування анти-екстремістського та антитерористичного законодавства і не вважати протизаконною мирну релігійну поведінку побожних мусульман у Криму та негайно звільнити всіх осіб, заарештованих та обвинувачених у таких злочинах;
5) покласти край обшукам будинків, щоб вплинути на кримських татар через правоохоронні органи в Криму;
6) забезпечити, щоб будь-яка особа та група в Криму без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, національності, політичних поглядів, етнічної приналежності або сексуальної орієнтації мала право на самовираження, мирні збори, мислення, свободу совісті та релігію;
7) дотримуватись міжнародного гуманітарного права на заборону змушувати мешканців окупованої території Криму служити в збройних силах Російської Федерації.
Міжнародному співтовариству:
1) продовжувати використовувати всі дипломатичні засоби для того, щоб змусити всі задіяні сторони припинити бойові дії, підкреслюючи ситуацію з правами людини та стражданням цивільних осіб, спричинені активним збройним конфліктом;
2) підтримувати Міністерство юстиції та інших урядових діячів у проведенні пенітенціарної реформи в Україні, що поліпшить матеріальні умови та надання послуг, зокрема медичних, у місцях позбавлення волі;
3) забезпечити, щоб Директиви стосовно свободи слова в ЗМІ , розроблені для України міжнародними медіа-експертами та юристами, продовжували відповідати міжнародним стандартам та передовому досвіду у сфері свободи волевиявлення під час будь-якого процесу перегляду або внесення змін;
4) підтримувати уряд України у розробці законів та політики, що сприяють інтеграції та соціальній єдності”.
