Час с(р)амоосвіти

Час с(р)амоосвіти
У соціальних мережах є такі групи, здебільшого локальні, забиті під зав’язку місцевими новинами чи оголошеннями “купи-продай”. Там добре помітно, яка ж українці “освітчена” нація. Або “освідчена”! Кому вже що ближче. Одразу стає зрозуміло, чого вартий захмарний відсоток тих, хто має дипломи про вищу освіту в нашій країні.

Такі спільноти страшенно тішать grammar nazis, які зберігають філологічні перли користувачів і наповнюють скриншотами дописів інші соцмережі, аби вводити в шок тих, хто не очікує підступу й живе собі в бульбашці поміж більш-менш освіченого люду. Чи принаймні поміж тих, хто покладається на підказки автозаміни та підкреслення в Word.

Тож не дивує те, що пересічний українець не дуже довіряє “шкарлетній” системі освіти, а тому шукає альтернатив. Та оскільки в Україні криза всіх інституцій, а також довіри до всього і всіх, то шукає людність у специфічних місцях. А ще ж цей карантин, який не лише все перевів на віддалені хліби, а й відкрив доступ до всеможливих курсів, створив культ освіти.

Українці та українки мають шалену жагу до знань, бо коли ти не можеш довіряти нікому, то все мусиш знати сам. Або хоч знайти однодумців, які мають схожі погляди й на яких можна покластися. А оскільки життя майже повністю перебралося на карантині в інтернет, то й у соцмережах зі всіх дір полізли запрошення на онлайн-майстеркласи і тренінги. А хто став лідером суспільної думки? Блогери. От вони та інші інфлюенсери так само почали проводити різні курси: від семінарів про те, як вкрутити лампочку, якщо ви кінь і танцюєте ламбаду, і до воркшопів про те, як вийти із зони комфорту, закриваючи гештальти, але водночас не виходячи із себе. Хоча здебільшого це мотиваційні промови про те, як заробити 100500 тисяч доларів в інтернеті. У найкращих традиціях МММ, тільки трохи в сучаснішій обгортці, але заплатити за прослуховування тренінгу доведеться 100600 тисяч або й більше. А оскільки лох не вчиться, то поле для роботи в таких тренерів невичерпне.

А ще ж постійні кризи та проблеми на ринку праці. Тож ніхто не хоче стояти на місці. Люди потребують розвитку. Хоча частіше – його відчуття, можливости похвалитися папірчиком про закінчення курсів чи дописаним рядком у резюме – для колекції чи в сподіванні, що чимось допоможе під час співбесіди. Проте як є попит на народну медицину, так само квітне в країні буйним цвітом й альтернативна освіта.

Нещодавно мав дуже веселу поїздку потягом додому з купою казусів: двома квитками на одне місце, зустрічним поїздом, що зійшов із рейок, тригодинним запізненням та іншими радостями, які незмінно дарує Укрзалізниця. Але головний ресурс нашої колійової компанії – це люди. Тому радів, що попри те, що мандрував не плацкартом, почув чимало цікавого, бо серед моїх сусідок виявилися ті, хто багато подорожує. “О, – подумав я, – які цікаві, либонь, люди, якщо їх так тягне постійно в мандри. Мабуть, широкого кругозору люди”. Вони перелічували купу локацій, і в процесі з’ясувалося, що то не якісь випадкові точки на мапі країни, а справжні “місця сили”. І відправлялися ті пані туди не просто так, а щоб відбути якісь обряди, пройти очищення. Ну бодай дощем чи вугіллям. Набратися нових знань.

Бо далі вони повідали одна одній про козаків-характерників, які відправляють підопічних гуляти вугіллям. А ще про самоосвіту, бурхливу-бурхливу самоосвіту: про курси від найкращих вчителів із Києва, “Питера, Караганды и прочей Москвы”. Про “мальчика”, який вчить правильної кабали в традиціях “западной магии, как я люблю”. Про таро та нелюбов до астрології, мовляв, надто точна дисципліна, бо там багато треба вираховувати. На що інша дама з компанії вирішила внести ясність: “Астрология лутше всего ложится бухгалтерам”, а оскільки оповідачка не бухгалтерка, то нічого дивного, що їй не заходить. Про психологію й коучинг. Про знайому пані, яка пройшла один курс із психології, а після того відкрила свою школу, аби вчити життя інших. Аби помагати їм розуміти себе й коучити їх, коучити! Хоча чого дивуватися в країні, де чолов’яга зіграв президента в серіалі, а його обрали президентом насправді. То що таке якийсь коучинг одиниць проти керівництва багатомільйонною країною?

А ще розповідали про екзамен із магії в чоловіка з Москви чи Пітера, “вредного такого”, який відправляв одну з них на перездачу, бо була неготовою. А потім про якийсь дуже серйозний курс, який “только 8 человек на всем вотетом пространстве сдало”. Я аж задумався: “вотетовот пространство” – це про постсовок чи про потойбіччя? Хоча, власне, хіба не один біс?

І між тих відьом, козаків-характерників, магів і місць сили я наївно сподівався почути щось про боротьбу “їхніх і наших”. Але потім подумав, що “мої” та “їхні”, либонь, таки по різні боки барикад. А може, мені просто бракує освіти, аби розуміти всю глибину їхніх знань і міжнаціональних чи то міжкастових зв’язків? Треба пошукати якийсь тренінг, який ввів би мене в курс справи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ