Суспільство

Невігластво як національна ідея

Новітня національна ідея, нашвидкуруч зліплена старими українськими патріотами та новими власниками держави, стверджує, що саме ми своєю одвічною і героїчною боротьбою розвалили “Імперію зла”. У всьому ж цивілізованому світі переконані, що Радянський Союз зазнав краху через нежиттєздатну ідеологію та неефективну економіку. До цього варто додати ще один не менш руйнівний аспект – невігластво

Читати далі…

Голосові помічники: етичний вимір технології

Чат-боти – приклад очевидного прогресу у сфері штучного інтелекту. ІТ-додатки, що взаємодіють з клієнтами, впроваджені майже скрізь – від авіакомпаній до роздрібних магазинів. Вони здогадаються про потреби покупця, допоможуть туристам знайти найближче кафе, порекомендують напрям руху, адреси і ціни в готелях, підкажуть погоду або просто поговорять про життя.

Читати далі…

Тайм-аут для Путіна

Йде війна, й штучні загострення на лінії фронту – ще один потужний інструмент у руках ворогів України. Формальний привід для цього був знайдений, коли 31 серпня московські агенти вбили у Донецьку ватажка фейкової “республіки” Олександа Захарченка. Російські бойовики вже анонсували нове загострення, начебто призначивши його на 14 вересня. Хоча конкретна дата не має значення: якщо інтенсивність бойових дій значно посилиться, невдоволення державною політикою може швидко зрости.

Читати далі…

Трикутник (не) довіри

Для чого цивілізованим державам громадянське суспільство? Та для того, щоб вибирати, призначати і контролювати владу; щоб знайти суспільний консенсус та визначити, як громадяни хочуть жити і як не хочуть, повідомити про це політикам, щоб ті реалізували волю громадян. Та якщо система дає збій, тобто політики починають писати закони для себе, а не для інтересів суспільства, а чиновники використовують їх для своїх цілей, то народ повинен їх прогнати. Але щоб так зробити, в суспільстві повинна бути спільна думка про те, які політики та урядовці потрібні, а які ні. А це знову ж таки – суспільний консенсус.

Читати далі…

Боротьба з несправедливістю чи з нерівністю – вічна соціальна дилема

Глобалізація, технічний прогрес сіють нерівність у величезних масштабах. Через аутсорсинг і автоматизація виробництва крупних підприємств знижується заробітна плата найманих робітників і зростають доходи власників, що лише підсилює соціальне розшарування і нерівність.

Читати далі…

Природа національних міфологем: діахронія встановлення

Росіяни ж свого утвердження набули через приниження інших народів. Томаш Масарик писав, що в Росії є здатність об’єднувати навколо себе нації, але з правом вищості. Робить вона це під гаслом “спільного коріння”, “близькості культур”, “єдиної церкви” тощо. Однак попри активне висвітлення Росією її слов’янського походження ця нація апріорі не має відношення до слов’ян, так, як її коріння є угрофінське. Це Велика Фінляндія , яка не має жодного відношення ні до слов’ян, ні до Росії. Ця нація має азійський тип створення міфологем, зокрема образу вождя та царя.

Читати далі…

Що таке популізм і як з ним боротися?

На практиці ж популізм все більше перетворюється на різновид комунікації між політиками та виборцями. У цьому контексті популізм розглядається як форма мобілізаційних та маніпулятивних комунікативних технологій у політиці, що реалізуються за допомогою різноманітних засобів (промови, виступи, коментарі, реклама, буклети, проспекти, програми, відеоролики тощо). Для досягнення достовірності популізм використовує загальновідомі проблеми, не пояснюючи їхньої об’єктивних причин та взаємозв’язку з інтересами окремих суспільних груп.

Читати далі…

“Синдром війни” чи комплекс меншовартості?

Прагматизм, хамство, бунт мас, про які писав Хосе Ортега-і-Гассет є проблемою не тільки українців, а й інших цивілізованих країн, де матеріальний рівень людини високий, а моральний низький. Брак людяності протиставляється грошолюбству. Як це зупинити? Як побудувати державу і зламати стару систему?

Читати далі…

Боти, рейтинги, ярлики: політтехнологи готуються хакнути нашу свідомість

Змагання за головне крісло країни ще офіційно не розпочалось, а дехто вже називає його найбруднішим в українській історії. Власне, як завжди: такі оцінки українським виборам дають, мабуть, вже впродовж 20-25 років і кожну наступну кампанію вважають бруднішою й безчеснішою, ніж попередню.

Читати далі…

Епоха постправди: розвиток медіа і втрата сенсу

Колапс спричинило просте самозаперечення різним чином сконструйованих фактів. Медіасфера роз’їла сама себе, стала самотоксичною. І ця катастрофа набагато тонша і серйозніша, аніж та, яку передбачали. Хоча інформація продовжує накопичуватися, вона при цьому втрачає свій сенс. А без сенсу інформація не є знанням – це лише слова.

Читати далі…

Translate