Суспільство

Заглядаючи до майбутнього

Гіпермодерн брутально виштовхує в задзеркалля тих, хто відмовився визнавати вічне повернення. Тих, хто не відчуває присутності майбуття. Плоть виштовхнутих усе ще тут, межи нас, проте все інше вже по той бік дисплею, у тих світах, де агресивні неуки та бездарні поети не мають такої влади, як тут. Там, де розраховуються криптовалютами, а заробляють виробництвом ідей і приколів.

Читати далі…

Своя війна Івана Кавалерідзе

Задля того, щоби створити собі реноме лояльного й такого, що не перебуває в опалі, він вимушено вдавався до різного штибу містифікацій, захищаючи себе вигаданим статусом перевіреної особи.

Читати далі…

Діти у темряві

На початку 80-х Мішель Фуко зробив цікаве пророцтво. Він передбачив, що людина майбутнього, на відміну від “класичної людини” ХІХ століття,  будуватиме своє життя, зважаючи на свій індивідуальний “спосіб отримання задоволення”. Що світ розпадеться на групи, які будуть гуртуватись навколо певних задоволень.

Читати далі…

Війна проти сильнішого

Ця історія вчить нас тому, що на війні перемагають ідеалісти. Що демони Хаосу ближчі за регулярних богів і що не варто заради моралі та інших системних сновидінь відмовлятися від їхньої допомоги. А тому не варто і сподіватись, що війна принесе втіху або ж прибутки. Якщо ж щось таке і станеться – добра від цього не буде. А ще ця історія нагадує нам, що не варто сподіватись, що затаєні скорпіони викриють себе після двох перших ударів

Читати далі…

Батько Алли Горської: непрочитана сторінка

Саме в цей період він пережив ще одну трагедію – загибель Алли від рук КҐБ. Його стосунки з дочкою були непростими. Під час хрущовської «відлиги» Горський симпатизував її громадській діяльності. Та після відставки Хрущова побачив, що часи змінюються й подальша опозиційна активність стає небезпечною. Він ніколи не був комуністом-ортодоксом, натомість усе життя був прагматиком. Тому пробував застерегти дочку, але переконати не зміг.

Читати далі…

Національний ідеалізм та малоросійство свідомості: точки дотику

Національний ідеалізм є однією із основних причин поразок і перемог політиків. І саме він штовхає націю на необдумані кроки у їхньому виборі. Тому не варто дивуватися, коли наші представники у владі не виправдовують наших очікувань і надій, адже ми найчастіше вибираємо їх “серцем”, а не “розумом”.

Читати далі…

Привнесення у світ (Про гуманізм)

Адже кожна реальна або видумана спорідненість з чимось трансцендентним, “небесно-батьківським”, родовим, напружено-колективним вибудовує ієрархії чогось такого, що вище, цінніше та актуальніше пересічної людини зі всіма її обмеженнями та недоліками. Така спорідненість вибудовує смислові конструкції, в яких віра, держава, соборність або ж родова спільнота є чимось таким, за що можна виселити в небуття мільйони людей.

Читати далі…

“E Unibus Pluram”, Або життя як телесеріал

Про іронічний сміх добре написав колись Бахтін, який вважав його інструментом скривджених і знедолених. Не дивно, що українці (переважно скривджені) схильні позитивно ставитися до медійного образу президента Зеленського, бо він ніби такий, як ми, і ще допомагає знедоленим стібатися із реальності.

Читати далі…

Відділити суспільство від нації

«Нації» вперто, часом брутально, закривали рота тим з поглинутих решток громадянського суспільства, хто намагався ставити незручні запитання чи висловлювати компрометуючі сумніви. Так тривало 5 років, до того моменту, коли на президентських виборах шило громадянської незгоди вилізло з тоненького мішка «нації».

Читати далі…

Острів запізнення

Тому російсько-українська війна при всіх можливих варіантах її перебігу неминуче закінчиться черговим скороченням простору Острова та переходом всієї України до темпорального простору, обумовленого “глибинним годинником” лідерської цивілізації. Чи залишиться на той час цей простір Гіпермодерном, чи набуде нової ґештальтної форми, невідомо.

Читати далі…

Translate