Глобалізація

За що насправді палав Париж?

Обидва українські “майдани”були бунтом середнього класу і в обох випадках він програв. Чи остаточно? Невідомо. Можливо, що є шанс на відродження, але тільки в перспективі прогресу самої держави. Тож поки українці, що претендують на роль середнього класу, повинні б “тримати кулачки”за успіх “жовтих жилетів”.

Читати далі…

Нова методологія управління складними соціальними системами

Загалом усі наші технологічні успіхи базуються на методології конструктора Lego. Ми розбираємо природу на шматочки – окремо руду, дерево, воду, залізо, а потім збираємо все це разом за певним алгоритмом і отримуємо, наприклад, машину. Ця методологія є зручною для пояснення зв’язності світу і трансляції знань: якщо людина на іншому кінці землі повторить цей алгоритм, вона отримає таку саму машину.

Читати далі…

Глобалізаційний сценарій культурної полігамії світу

Глобалізація через ЗМІ та мережу спотворює реальність. Інтернет став могутньою зброєю глобалізації. Віртуальність – маленький, штучно створений світ “неможливих можливостей”, що формує небезпечні міфи про культури різних держав. Через віртуальність виникає спокуса нав’язати людству сценарії розвитку світу. Так народжуються ілюзорні міфологеми

Читати далі…

“План Моргентау” в дії!?

Для України й надалі є актуальним пошук оптимальних рішень та проведення історичних аналогій. З огляду на наближення виборів 2019 року, історичний досвід набирає політичних аргументів, а відповідно – і сили, здатної зруйнувати всі попередні надбання, уявлення і концепти про український поступ або ж визначити найменш вразливі ділянки для подальшого позитивного розвитку держави. Однак ймовірно, що “план Маршалла” для нас закрито назавжди, натомість в Україні хочуть реалізувати “план Моргентау”.

Читати далі…

“План Маршалла”: історія й українська перспектива

Кінець Другої світової війни зафіксував нову систему домінант і координат, коли характер розвитку країни визначала не кількість і якість озброєння, а система державного управління.

Читати далі…

Друга світова війна: чи має історія шанс повторитися?

Насправді Друга світова війна розпочалася 10 жовтня 1938 року, коли через контрольований суд Гітлер організував анексію Судетської області Чехословаччини і почав вводити свої війська. Усі європейські держави не просто проігнорували це, їм було відверто байдуже на те, що розпочинається війна проти незалежної Чехії (ситуація з Кримом аналогічна). Згодом – аншлюс Австрії, який свідомо підтримали австрійські громадяни. Приклад Донбасу – це також результат програшу в інформаційній війні та факт етнічного винищення українців. Німеччина, Угорщина і Польща розділили територію Чехословаччини між собою. Радянський Союз це підтримав.

Читати далі…

Прогрес і прогресори: держава і суспільство між минулим і майбутнім

Один з героїв фантастичної повісті братів Стругацьких “Хвилі гасять вітер”говорив, що прогресорство виникає тоді, коли суспільству стає соромно за минуле країни. Енергія сорому – це і є основний ресурс прогресу. Іншими словами, суспільство отримує шанс на новий прогресистський проект, коли змінюються соціальні норми, коли те, що раніше в суспільстві було прийнятним, стає недопустимим.

Читати далі…

“Талібан Хан” виграв вибори в Пакистані: Наслідки для України та Заходу

Зміна влади в Пакистані є об’єктом уваги України, оскільки Ісламабад це давній покупець вітчизняної продукції оборонно-промислового комплексу. З часів незалежності Київ звик працювати з представниками “Мусульманської ліги” або “Народної Партії Пакистану”, які до недавнього часу поперемінно перебували при владі в країні Південної Азії.

Читати далі…

В очікуванні апокаліпсису: де олігархи ховатимуться від небезпеки?

аваї, Багами, Фіджі – це ті райські куточки, де, згідно з рейтингом  журналу “Forbes”, знаходять прихований прихисток найбагатші люди світу. Однак мільярдери все частіше розглядають цю нерухомість не як місце для відпочинку, а “резервний аеродром”, куди можна втекти у випадку глобальної нестабільності. І тоді особливо важливим чинником стає не розважальна інфраструктура, а відокремленість, віддаленість від країн з агресивною зовнішньою політикою і військовими базами.

Читати далі…

Україна у Глобальному інноваційному індексі 2018 року

Шлях від винаходу до інновації потребує процесу впровадження або комерціалізації. І саме це є слабким місцем української інноваційної екосистеми. У розвинених країнах у кожному навчальному чи науково-дослідному інституті є підрозділи, що займаються патентуванням і продажем ліцензій. Наприклад, Ізраїльський науково-дослідний інститут ім. Вейцманаотримує віддержави приблизно такі ж кошти, як Національна академія наук України, але це лише 25% його бюджету. Ще три чверті – це доходи від продажу патентів і ліцензій на розробки інституту.

Читати далі…

Translate