Духовність і культура

Дерусифікація: Пушкін і Мазепа

Ймовірно, Пушкін написав поему “Полтава” на догоду таємній поліції, або з вдячністю царю за покровительство у звільненні із заслання. Однак після катастрофи декабристського руху, перебування в Михайлівському та аудієнції в царя Пушкін став “офіційним поетом”. Поема “Полтава”була важливим кроком до повернення у “вищу лігу”російського істеблішменту.

Читати далі…

Українська естрада як елемент російського постмодерного панславізму

В українській музичній індустрії процвітає піратство, авторські права незахищені; виконавці не зважають на війну, а продовжують гастролювати Росією, щоби досягти більшої популярності; та й сучасні українські пісні не мають глибоких думок, а це знижує суспільну планку. До того ж держава не підтримує своїх естрадних зірок на належному рівні, адже розкручування національного продукту – це справа становлення позитивного іміджу країни.

Читати далі…

Статус російської один – штучна!

Зі слів П. Толочка складається враження, що це російська мова була під забороною окупантів-українців, що Москва не викорінювала впродовж століть все, пов’язане з Україною, не присвоювала наші землі, не знищувала наш народ, не брехала про “спільне походження” тощо. І такі “українські” “керівники міст, представники уряду, журналісти” та академіки відстоюють національні інтереси Москви, намагаючись надати російській мові не “хоч якийсь”, а державний статус.

Читати далі…

Феномен Григорія Сковороди

Українській філософії властиве повернення до пізнаючого суб’єкта, до спроб поєднати науки про природу і дух, відновити втрачену філософію “серця”, “ока”, тобто реабілітувати “першу філософію”, “метафізику” чи “онтологію” у пізніші епохи.

Читати далі…

Українці та росіяни: мовний аспект

Про витонченість мови козацької України писав у 1880 році російський філолог Михайло Красуцький, а чеський історик Павел Шафарик вказував, що зі всіх слов’янських мов українська була найбагатшою.

Читати далі…

Стан та проблеми українського книговидання

В Україні також зменшились тиражі книг. Олександр Афонін зазначив, що за роки незалежності обсяги книговидавництва впали у 4 рази.Наприкінці 80-х рр. сукупний наклад книг, видрукуваних за рік, сягав 189,5 млн примірників і 8449 назв, середній тираж видання становив 22,5 тис. екземплярів, а на українця припадало 3,7 книги.

Читати далі…

Вселенський Патріархат затвердив проект статуту майбутньої Української помісної церкви

У контексті попереднього рішення Вселенського Патріархату надати автокефалію Українській церкві і в очікуванні видачі Патріаршого і Синодального Томосу, Святий і Священний Синод розробив Конституційний статут Української церкви”, – йдеться в заяві.

Читати далі…

Криза духовного розвитку особистості у вищій школі

Через воєнні дії на Донбасі захист українських інтересів, утвердження патріотизму, моральності та формування загальнолюдських цінностей молоді є пріоритетними для нашої держави. Сьогодні вищій школі потрібні нові підходи й шляхи виховання патріотизму як почуття і базової якості особистості. Однак для реалізації цього завдання університети потребують кваліфікованого персоналу. Сучасний викладач-інтелігент – це не тільки людина з високим рівнем знань, але й мудрий наставник для молоді. Майстерність викладача має ґрунтуватися на його високому фаховому рівні, загальній культурі та педагогічному досвіді.

Читати далі…

Коли українське православ’я стане єдиним?

Якщо ж у майбутньому УГКЦ об’єднається з Українською помісною церквою, то це стане потужним чинником консолідації суспільства і одним з перших таких претендентів від 1054 року, коли християнство розділилося на католиків і православних.

Читати далі…

Плюралізм цинізму та інтелектуали “між”

Комерціалізація літератури створила інтелектуала, що постійно коливається між європейськими модою та національними ідеалами. Сучасний інтелектуал постає перед вибором, що саме писати (що переважатиме у його текстах), бо чіткої стратегії чи напрямку не існує. Це тип інтелектуала розгубленого, інтелектуала не постійного, інтелектуала “між”.

Читати далі…

Translate