Духовність і культура

Зниження рівня освіти – занепад нації

Низький рівень освіти в Україні рано чи пізно може вбити її як систему, що призведе не тільки до національного занепаду, а й до загальної деградації суспільства. Відсутність моралі, патріотизму та духовних цінностей перетворює людину на агресивну, бездушну істоту. Все це сприяє корупції у вищій школі, відтоку професійних кадрів, розумних людей, без яких побудувати успішну державу неможливо.

Читати далі…

Символізм у національній психіці

Важливим символом для українців став національний одяг. Ще на початку минулого століття вишиванки носили й у будень, але зараз, у період всеохопної глобалізації, надягають здебільшого на свята. Коли ж вишиванки знову стали входити у моду, розпочались звинувачення у шароварщині, псевдопатріотизмі та показовості. Та попри все, національний одяг є дорогим для українців. Сьогодні вишиванки популяризують далеко за межами України, а лозунги на кшталт “Національне – це красиво і знаково!” свідчать про те, що ми на підсвідомому рівні любимо і захищаємо свої символи, свої національні коди.

Читати далі…

Екологія української музичної культури: урбаністичне ґетто

Рух за чистоту української мови і музичної культури не має державної підтримки, його популяризаторами є лише поодинокі патріоти, волонтери та викладачі. Тому екологія нашої свідомості з часом може перетворитися на урбаністичні ґетто, де виникнуть райони шанувальників української національної пісні. І все це відбуватиметься до тих пір, поки ми не усвідомимо відповідальність за чистоту української мови як генетичного коду нації, за моральне і духовне виховання молодої генерації.

Читати далі…

Фільми, які варто дивитися під час виборчих перегонів

Усі ці фільми ще раз нагадують про потужність та силу медіа як засобу впливу, наголошують на необхідності критично ставитися до будь-якої інформації. Треба зберігати ясний розум, бути пильними, і тоді з’явиться можливість побачити хвіст, який намагається крутити собакою.

Читати далі…

Коли помирають легенди. “Балканський рубіж”

У підсумку маємо ще одне розчарування від балканських митців. Одразу згадується хороший кінорежисер, лауреат Каннського фестивалю Емір Кустуріца із його активною підтримкою Путіна та концерти в окупованому Криму талановитого композитора Горана Бреговича. Можливо, це відходить мода на “балканський стиль”. А для мого покоління зруйновано прекрасний дитячий міф. Разом із його уламками відлетіла ще одна легенда, залишивши по собі лише смуток та жалість.

Читати далі…

Кіно – розвага чи школа життя?

Хочеться вірити в те, що вектор руху не зміниться, а зі сталим розвитком кіноіндустрії глядачі теж стануть не просто публікою, а учасниками кінопроцесу, виявляючи цікавість до наших фільмів, купуючи квитки до кінотеатру чи перегляди на онлайн-платформах, пишаючись наявними і майбутніми міжнародними успіхами, а також розвитком співпраці наших кінематографістів із закордонними колегами.

Читати далі…

Як формувалась в Україні глядацька кіноаудиторія

Та попри все, за останні роки таки вдалося хоча б частково повернути глядачів у кінотеатри. Наступний крок – привчити їх до думки, що платити за власне кіно – цілком нормально.

Читати далі…

Давньоруське графіті як елемент національної ідентичності українців

Історичні графіті містять багато лексем, з яких формувалася сучасна українська мова. Наприклад, у Х ст. у живій мові русинів зі старого дифтонга “Ѣ” утворюється м’який звук “і”, на півночі цей дифтонг з XI ст. трансформувався на звук “є”. Цю головну ознаку тогочасної вимови можна знайти у київських графіті: в морі, на Желяні, апріля.

Читати далі…

Кіно і люди

Попри економічні проблеми й усі складнощі та нюанси кінопрокату, невеликі однозальні кінотеатри, а особливо такі, що мають давню історію, повинні функціонувати й надалі. Як показує практика, їхнє існування залежить не лише від підтримки держави чи міської влади, а й від ініціативи власного керівництва. Кінотеатрам потрібно впроваджувати та розвивати інші форми прокату.

Читати далі…

Архетип українця через призму народної казки

Сюжети багатьох українських казок емігрували у інші країни. Наприклад, французька казка “Кіт у чоботях” – це аналог української казки “Про Івана Багатого”; японська “Журавка” – це наша “Кривенька качечка”, сюжет “Котигорошка” втілився у білоруській казці “Про Вужа-царевича та вірну дружину” і литовській “Егле – королева вужів”; в’єтнамська “Карамбола” – це українська казка “Про багатого і бідного брата”, а казка “Чому море солоне” на Філіппінах має таку саму назву і сюжет.

Читати далі…

Translate