Духовність і культура

Автору роману “Бабин Яр” Анатолію Кузнєцову – 90

Після втечі Кузнєцова всі його твори вилучили із книгарень та бібліотек. Така сама доля спіткала і “Ми, двоє мужчин” – у архіві кіностудії не залишилось навіть копії на кіноплівці. За перебудови фільм “зняли з полиці”, часто показували на телебаченні. Насправді це одна з кращих українських картин 1960-х, проста та людяна історія. Як казав сам Анатолій Кузнєцов: “Сталося диво – кіноапарат зняв життя”.

Читати далі…

Щаслива Венеція. Нещасний Львів

Зрештою, межі Львова необмежені природніми бар’єрами, а його населення у разів десять більше, ніж у Венеції. Та й туристів тут значно менше «на душу місцевого населення». Це місто попри туристів живе своїм буденним життям – працює, журиться і святкує. Тому може виникнути питання – для чого ж порівнювати саме європейську Венецію з українським Львовом?

Читати далі…

Творення українського радянського міфу. “Щорсу” Олександра Довженка – 80

Кінорежисер Володимир Денисенко, який проходив практику в Довженка та часто бував у нього вдома, згадував коментар Олександра Петровича щодо фільму:”Я все це вигадав”. А образ головного героя Довженко описував так: “Щорс – це болід, який пронісся над Землею”. Сцени загибелі у фільмі немає. “Щорс стояв біля вікна. Він був прекрасний… Більше ми його не бачили”, – ось такий легкий натяк містять фінальні рядки сценарію.

Читати далі…

“Сорочинський ярмарок”: першому українському кольоровому фільму – 80

Ті, хто був змушений знімати на «Свему» вдавалися до різних технічних хитрощів, наприклад, попереднього часткового засвічування плівки, аби підняти чутливість. Дехто вирушав до Шостки контролювати процес виготовлення плівки для своєї картини, на професійному жаргоні «поїхати зварити собі плівку». Оператори старшого покоління розповідали, що «історичні» з’їзди КПРС все ж знімали на американський «Кодак».

Читати далі…

Ще два кінематографічні ювілеї

Прокат тривав недовго, на початку 30-х стрічку заборонили із жорстким вердиктом: “… Події громадянської війни показують у фільмі лише з точки зору її темних та бридких сторін. Грабунок, бруд, тупість Червоної армії, місцевих Рад тощо. Вийшов кепський пасквіль на тогочасну дійсність”.

Читати далі…

Кобзарська свідомість як елемент національної ідентичності

У 1930-х рр. у Харкові під час з’їзду народних артистів Радянської України було знищено 337 кобзарів та лірників. Про цю трагедію досі відомо небагато, адже радянські архіви були знищені. Про розстріл кобзарів під Харковом розповідає, зокрема, український фільм “Поводир” 2013 р. У стрічці кобзарська свідомість ототожнюється із національними та патріотичними елементами психіки українця.

Читати далі…

Україна – світові. “Людині з кіноапаратом” – 90!

У тому ж році ВУФВКУ за наказом Москви ліквідовують, перейменовують на “Українафільм” та підпорядковують центральному “Союзкіно”. Така формальна автономія триває до 1933 року. За наказом згори значну частину архіву ВУФКУ перевозять до Москви, де з українських стрічок вирізають інтертитри і замінюють їх російськими. Саме тому оригінальна українська копія “Людини із кіноапаратом” не збереглася, як і багатьох інших картин вироблених ВУФКУ.

Читати далі…

Лівий марш, або Вимога безоплатного кіно

До речі, на початку 90-х була спроба зробити безкоштовним столичний кінотеатр ім. Ватутіна. Заклад доволі швидко перетворився на улюблене місце безхатьків, згодом його закрили через жахливу антисанітарію. Інвестори чи, може, доброчинці збанкрутували, роки стерли із пам’яті їхні імена, а кінотеатр взагалі зник із мапи міста.

Читати далі…

Дзефіреллі назавжди

Пізніше я побачив й інші фільми Дзефіреллі: екранізацію “Гамлета” із Мелом Гібсоном, прекрасну стрічку “Чай із Муссоліні” – про диктатуру, яку пізнав сам режисер як учасник війни та руху опору, а також останню його картину – “Каллас назавжди” із Фанні Ардан та Джеремі Айронсом.

Читати далі…

“Чорнобиль”: чому ми не змогли б зняти так?

В Україні ж жоден телеканал, навіть найрейтинговіший, не може зняти та профінансувати такий масштабний серіал. Здебільшого наша продукція розрахована на швидке й не надто витратне виробництво.

Читати далі…

Translate