РозДуми

Популізм як компонента свідомості українського суспільства

Саме популізм призвів до виникнення наших великих національних трагедій – колгоспів, Голодомору, зубожіння населення. У 20-х рр. минулого століття люди пішли за популістським більшовицьким гаслом “Земля – селянам, фабрики та заводи – робітникам!”, однак через таку довірливість народу втратили життя мільйони невинних українців, зокрема й інтелігенція.

Читати далі…

Дерусифікація космосу

Також із пропагандистських програм можна дізнатися, що піонерами в теоретичному обґрунтуванні польотів в космос були російські вчені, серед яких найбільший внесок здійснив Костянтин Ціолковський. Він і “російський вчений та дослідник”, і “основоположник сучасної космонавтики”, і “великий педагог”. Та ніде у російських джерелах не згадується, що його коріння – в українській землі, а рід його бере початок від нашого земляка – Северина Наливайка. 

Читати далі…

Націоцентризм як базовий елемент розвитку української нації

Націоцентризм як базовий елемент розвитку сучасних модерних націй повинен стати основою україноцентричної політики у всіх її вимірах. Україна не зможе стати успішною країною із сильною економікою, якщо не буде українською. Тільки україноцентрична політика забезпечить успішний розвиток української нації.

Читати далі…

Гіпертрофована сентиментальність української нації

З історичного погляду сентиментальність мала б згуртовувати українців. Вона не була проявом національних поразок, а тим рупором, який будив народну свідомість, спонукав до активних дій. Глибоке занурення у національний характер свідчить про інтроверсію народу.

Читати далі…

“Ми, як мученики, потрапляємо до раю. А вони – просто здохнуть”

Традиційно на форумі чи саміті має з’явитись гротескний доповідач, який доволі оригінально приверне до себе увагу. Цьогоріч на зустрічі ШОС таким персонажем став президент Білорусі Олександр Лукашенко, який у своєму виступі заявив, що “з розвитком інтернету під загрозою опинилося приватне життя людини”.

Читати далі…

Мовна концепція творення нації

Апологетика української мови, її очищення від суржика та іноземної лайки – це важливі елементи мовної концепції творення нації. Українці повинні пам’ятати заповіт Кобзаря: “І чужому научайтесь, й свого – не цурайтесь!” Отож на перше місце ми маємо ставити своє, рідне слово, адже не буде мови – не буде й нації, а натомість виникне периферія модерної Російської імперії.

Читати далі…

“Нове обличчя” Росії як цивілізаційний етап розвитку людства

Російський релігійний філософ Володимир Соловйов стверджував, що новий розвиток країни має відбуватися разом зі зміною національного мислення. Водночас московський богослов Олександр Мень вважав, що Росія своїм деструктивним мисленням знищує себе і блокує національний розвиток.

Читати далі…

Подвійна мораль нашої свідомості

“Червоний рай” відійшов у минуле, та подвійна мораль залишилася. Вона трансформувалась, її наслідки скрізь. Це не випадковість, а хитрий і мудрий проект світових маніпуляторів. Релятивізм, що розмиває кордони між добром і злом, змітає на своєму шляху людину та її моральні цінності. Людство із мети перетворюється на засіб, споживача, машину.

Читати далі…

Людина як фактор занапащення світу

Нові дослідження доводять, що за останні 2 тис. років клімат не змінювався так швидко, як за минулі 50 років. Якщо в минулому на клімат впливали вулкани чи інші атмосферні явища, то тепер потепління пов’язують із промисловими викидами в атмосферу, вирубуванням лісів чи автомобільними газами. Людина-розумна зрівнялася із Богом і творить зміни/катаклізми на рівні з природою.

Читати далі…

Дерусифікація: Ілля Рєпін (До 175-річчя від дня народження)

У культовій роботі Рєпіна “Не чекали” (1884-1888) також є українські сліди, зокрема портрет Тараса Шевченка на стіні. Художник цінував творчість Кобзаря, називав його “апостолом свободи”. Ще один портрет Шевченка Рєпін створив у 1888 році.

Читати далі…

Translate