By Тисячі років люди задумуються над сенсом снів. Не раз їм приписували пророче значення. Одна із найстаріших спроб їхньої систематизації сягає древнього Вавилону. З вавилонського сонника можна дізнатись, зокрема, що павук віщує успіх, а випадання зубів – смерть. Вавилоняни вірили також, що погані сни насилають на людей демони. Про це йдеться у статті Аріадни Цьонжелі у журналі Świat Nauki.
Усі ті роздуми, зокрема і про пророчі сни, здебільшого залишаються поза сферами науки. Але чи зміст снів насправді може відігравати якусь роль у реальності і мати вплив на прийдешні події? Цією загадкою зайнялася група науковців з лікарні Женевського університету Hopitaux Universitaires de Geneve, що у Швейцарії, та Університету Вісконсину в США.
Активність мозку 18 сплячих осіб досліджували методом електроенцефалографії високої роздільної здатності. Учасників кілька разів будили і питали, чи їм щось снилось, і якщо так, то чи вони відчували страх. Коли учаснику снилось щось, що спричиняло тривогу, виникала активність у ділянці острівцевої кори та поясної звивини його мозку, тобто у структурах, що активізуються, коли людина відчуває страх наяву. Острів бере участь в оцінюванні емоцій, зокрема і страху. Поясна звивина, зі свого боку, відіграє важливу роль у поведінкових і рухових реакціях у ситуації загрози.
У рамках другої частини досліджень 89 учасників вели упродовж тижня щоденники, куди щоранку записували, що саме їм снилось і які емоції викликали ці сни. Наприкінці тижня учасники пройшли МРТ-сканування. Як виявилось, чим довше хтось відчував страх уві сні, тим острів, поясна звивина і мигдалеподібне тіло, яке теж відіграє важливу роль при відчутті страху, були менш активними під час перегляду загрозливих сцен, зокрема насильства.
Ба більше, як пояснює докторка Вірджинія Стерпеніч із Відділу базових нейронаук Женевського університету, активність на ділянці лобової кори, до завдань якої належить регуляція функціонування мигдалеподібного тіла під час ситуації, яка спричиняє страх, зростала пропорційно до кількості кошмарних снів. Результати дослідження було опубліковано у жовтні 2019 року на сторінках Human Brain Mapping.
Як коментує доктор Лампрос Перогамврос із Женевського університету, результати дослідження, скоріш за все, підтверджують теорію, що сни є своєрідним тренінгом, який готує нас до зіткнення з імовірними небезпеками в реальному житті. Симуляція ситуації, яка спричиняє страх у снах, допомагає краще зреагувати під час реальної загрози. Науковці планують й надалі досліджувати сни, щоб використати свої напрацювання для лікування тривожних розладів.
