By Коти розпізнають мову своїх власників. Як вам скаже кожен котолюб, звертатися до кота — це цілком нормально. І хоч наші котячі улюбленці можуть видаватися байдужими до тієї лагідної балаканини, праця в Animal Cognition вказує на те, що насправді вони до неї прислухаються — пише Таня Лівайс у журналі Scientific American.
Французькі дослідники відтворювали домашнім котам записи, на яких їхній власник або ж незнайомець вимовляв різні фрази, скеровані до кота чи до іншої дорослої людини. Як і під час звертання до немовляти, до кота ми зазвичай говоримо вищим голосом і використовуємо при цьому коротші речення, які вимовляємо особливо виразно. Науковці виявили, що коти реагували виключно на вислови свого власника, скеровані безпосередньо до них, але ігнорували ті, які він скеровував до людей. Вони також не реагували на висловлювання інших людей незалежно від інтонації.
Попередні дослідження виявили існування схожої залежності й у собак. “Деякі люди досі вважають, що коти є незалежними, а тому не можуть налагодити з ними близьких стосунків”, — говорить головна авторка праці Шарлотт де Музон, етологиня і фахівчиня з поведінки котів в Університеті Париж — Нантер. Іноді нас збентежує використання спеціального тону під час звертання до котів, але дослідження показують, що “немає чого соромитись”.
Де Музон і її група записали 16 власників котів, які висловлювали такі фрази, як “Хочеш погратися?” чи “Дати тобі щось смачне?”, скеровані до кота й до людини. Потім зафільмували їхніх котів перед, під час і після відтворення їм серії записів висловлювань їхніх власників, а також власників інших котів, і використали спеціальну компʼютерну програму, щоб оцінити реакцію тварин на звуки мови.
“Хоч коти й мають репутацію створінь, що ігнорують своїх опікунів, щораз більше досліджень вказують на те, що вони все ж звертають пильну увагу на людей, — каже Крістін Вітале, дослідниця котячої поведінки з Коледжу Юніті в штаті Мен, яка не брала участі в цьому дослідженні. — Вони вчаться, що певні звуки мають конкретний зміст”. Але підкреслює, що дослідження було невеликим і в майбутньому вартувало б його розширити на інші популяції котів.
Навіть якщо коти розуміють, що ми до них говоримо, каже де Музон, “вони самі вирішують, чи хочуть зараз реагувати”.
