By У деяких павуків любов вимагає від самців насправді великої самопосвяти. У макабричній практиці, званій сексуальним канібалізмом, самиці багатьох видів павуків після парування пожирають своїх партнерів як корм, що сприяє генеративним функціям – пише Джек Тамісєа у часописі Scientific American.
Павучки зазвичай є значно більшими від їхніх партнерів, тож мають над ними значну фізичну перевагу. Однак, з нових досліджень, опублікованих в “Current Biology”, випливає, що деякі самці здатні себе захистити. Використовуючи енергію, накопичену в суглобах передніх ніг, самці виду Philoponella prominens відскакують від зголоднілої партнерки в долю секунди. «Коли я вперше спостеріг таку поведінку у пленері, то вже знав, що після 13 років досліджень сексуальності павуків я відкрив щось особливе» – говорить керівник досліджень Шічанг Сянг, біхевіоральний еколог з китайського Hubei University.
Ці хрестовики живуть у колоніях, утворених з великої кількості поєднаних мереж, котрі здатні вмістити понад 200 особин. При такій кількості довгоногих кавалерів, що мандрують навколо, самиці можуть собі дозволити на те, аби кількох з’їсти. Не бажаючи ставати перекускою після парування, самець мусить відразу після нього втікати. Дослідники зауважили, що підчас самого акту самці розташовують передні ноги на самиці, а відразу ж після злягання випростовують їх, використовуючи гідравлічний тиск, утворений вздовж гомілок, що уможливлює їм скачок, мов на пружині.
Павуки відскакують так швидко, що звичайні камери не здатні цього зареєструвати. Тому для фільмування злягання цих створінь вчені використали спеціальну швидку камеру пекінської рекламної агенції. Аналізуючи ті драматичні втечі при швидкості 1500 кадрів на секунду, було встановлено, що триміліметрові павуки відскакували зі швидкістю 88 см/сек. «Уявімо собі мужчину зростом у 1,8 м, який в одній секунді катапультується на 530 м; і саме це здійснюють павуки» – завважує Сянг. Летячи вверх самці водночас виконують акробатичні рухи, вируючи, як восьминога дзиґа, майже 175 разів на секунду.
Серед піддослідних 155 пар хрестовиків 152 самцям вдалося катапультуватись і вижити. Інші три не відскочили і були негайно ж пожертими. Павуки, яким дослідники заблокували можливість відскочити, також були пожерті.
Самці, що врятувалися втечею, виявилися несподівано вірними. Підчас парування вони прив’язувалися до партнерки павутинячою «лінією безпеки», а після катапультування тягнуться знову по цій линві назад, щоб ще раз з нею поєднатися. Такий цикл вони можуть повторювати до шести разів, аби збільшити імовірність вдалого запліднення.Хоч сексуальний канібалізм павуків здається чимось жахливим з людської точки зору, то така поведінка – на думку їхнього дослідника, біолога Маттіаса Фольмера з Adelphi University– має еволюційний сенс. У більшості видів павуків до наступного покоління самці нічого не привносять, окрім сперматозоїдів, тож самиці, поїдаючи їх, нічого не втрачають. «Якщо на це дивитися так, то в цьому немає нічого особливого» – зауважує Фольмер і додає, що дослідження вказують на вплив сексуального канібалізму на еволюційну «гонку озброєнь» поміж статями. Наразі ефективність втечі фаворизує самців, але «може виникнути мутація, яка призведе до того, що самиці будуть успішніше хапати коханців».
