By Коли наша діяльність знищила частину біосфери Землі, людство не переймалося. Та коли постала загроза всьому живому через парниковий ефект і глобальне потепління, ми врешті схаменулись і все ж розпочали рух в бік більш екологічних технологій. Однак пересічному громадянину екологічні проблеми не здаються такими загрозливими. Найперше він турбується сьогоднішніми справами і не заглядає на 30-50 років у майбутнє.
На євразійському континенті найбільшої шкоди екології завдав Радянський Союз. Від СРСР споживацьке ставлення до природи передалося і його колишнім членам. Навіть нині ці держави продовжують бути виключно сировинними: експортують вугілля, нафту, газ, ліс.
Така доля не оминула й Україну. Поняття енергозбереження ми почали серйозно сприймати лише після росту цін на електроенергію, опалення і гарячу воду. Впродовж 26 років кожен з нас опосередковано був причетний до знищення біосфери планети і виникнення загрози глобального потепління. В Україні досі видобувають і використовують найшкідливіший для природи енергоносій – кам’яне вугілля. Саме вугільна енергетика, цей пережиток радянського часу, спричинила проблему парникових газів і небезпеку глобального потепління. У розвинених країнах згубність вугільної промисловості помітили ще декілька десятиліть тому, і відтоді припинили використовувати цей вид палива.
Під час горіння вугілля викидає в атмосферу таку кількість шкідливих речовин, зокрема й радіоактивних, що загалом завдали природі більшої шкоди, ніж Чорнобильська катастрофа. А будь-яка теплостанція на вугіллі забруднює навколишнє середовище вдесятеро сильніше, ніж АЕС.
Вугільна енергетика призводить до викидів в повітря мікрочастинок сажі, окисів сірки, окисів азоту, вторинного озону, миш’яку, тяжких металів (ртуті, свинцю, хрому, кадмію, нікелю). Всі ці шкідливі домішки спричиняють безліч хвороб, зокрема зниження інтелекту та проблем з центральною нервовою системою.
Інші вуглеводні – нафта і газ також мають шкідливі викиди, зокрема й парникові, але значно менші, ніж вугілля.
У розвинених демократичних країнах комунальні платежі за енергоносії вже давно є доволі високими, що спричинило переобладнання промисловості на менш енергозатратні технології. Населення також почало використовувати альтернативні джерела енергії. Для вироблення ВВП на 1000 доларів в Україні витрачається вчетверо більше енергоносіїв, ніж у Польщі, і увосьмеро більше, ніж у Німеччині.
Упродовж багатьох років у нашій країні культивувалася популістська політика з невиправдано низькими комунальними платежами за енергоносії, що залишило українську промисловість на рівні XX століття. Тому й населення звикло зневажливо ставитись до енергозатрат і екології.
Отже, якщо ми почнемо впроваджувати енергозберігаючі технології, утеплимо наші домівки і будемо економити воду, то Всесвіт помітить наш суттєвий вклад в збереження біосфери Землі, і це відобразиться на нашому добробуті і здоров’ї.
