By Гублюся в роздумах стосовно прийнятого днями закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Куди віднести НКРЕ: до владних чи комерційних інститутів? З одного боку Комісія здійснює регулювання діяльності учасників ринку в сферах енергетики та комунальних послуг. А це явно функція органу влади. Водночас оплачують її діяльність ті ж учасники ринку, діяльність яких регулює цей орган. При цьому ставка внеску визначається самим регулятором діленням «апетитів» (потреб у фінансуванні регулятора) на базу нарахувань – чистий дохід. Це податок, за несвоєчасну оплату якого беруть ще і штраф? Але нібито немає такого в Податковому кодексі. Та й податки у нас встановлюють законом, а тут – сам владний орган. Але так працюють комерційні інститути. І нічого не змінює та обставина, що відповідні кошти формально проходять через бюджет, так званий спеціальний фонд, фонд із особливим цільовим режимом використання коштів.
Закликаю не зупинятися на цьому «досягненні». Давайте за цією ж логікою доповнимо законодавство України наступними нормами:
– фінансування дорожньої поліції здійснюється за рахунок внесків учасників дорожнього руху;
– розмір внесків встановлюється дорожньою поліцією, виходячи з її потреб у фінансуванні;
– за несвоєчасну сплату внесків на учасника дорожнього руху накладається штраф у вигляді проколювання коліс.
А чим дорожня поліція гірша за регулятора у сфері енергетики?
