By «Багато відвідувачів взяли з собою шматки дерева, змінюючи натуральний склад скам’янілого лісу» – табличку з таким змістом було розміщено в національному парку в рамках експерименту з метою переконати туристів, щоб вони відмовитись від таких «пам’яток». Як виявилося, сформульоване таким чином звернення було значно менш ефективним від звичайного прохання утриматись від збирання деревини, обґрунтованого захистом натурального лісу. – пише Аґнєшка Цьонжеля у часописі świat Nauki.
В першому випадку туристи поводились навіть гірше, ніж тоді, коли не було жодної таблички. Це явище називається «негативним суспільним доказом правильності». Інформація про те, що багато осіб чинить неправильно, привертає увагу не лише до шкідливості небажаного вчинку, але передусім на його розповсюдженість, що в результаті веде до зменшення почуття вини. Через це навіть розміщення таблички з метою збереження чистоти: «У цьому місці минулого року зібрали багато кілограмів сміття» – може викликати ефект, протилежний до бажаного.
Які ще ситуації можуть мимоволі схиляти людей до неправильної поведінки? Троє економістів з Universitè de Lyon, що у Франції, та Università Ca` Foscari Venezia, що у Італії, провели дослідження стосовно наслідків контролю квитків у громадському транспорті. Експеримент було проведено в Ліоні, у транспорті і на вулицях, у робочі дні, але поза годинами пік. Помічник експериментатора, а також спеціально найнятий актор або акторка сідали в автобус чи трамвай. Вибирали серед пасажирів одну особу, за якою спостерігали, потім виходили разом з нею на зупинці. Після виходу з транспортного засобу актор вдавав, що знайшов на землі банкнот у 5 євро і питав пасажира, за яким спостерігали, чи то не він загубив гроші. В такий спосіб опитали 708 осіб, котрі не знали, що беруть участь у експерименті.
Серед пасажирів, котрі прокомпостували квиток, 32% неправдиво підтвердили, що знайдений банкнот їхній. Коли в автобусі чи у трамваї відбувався контроль квитків, то позитивну відповідь давало аж 51% опитаних. У випадку «зайців», котрі користувалися громадським транспортом без компостування квитків, 53% декларували, що це їхні гроші. Після попереднього контролю квитків цей відсоток зростав до 67%. Дослідження було опубліковане 11 березня на сторінках “The Economic Journal”.
Як пояснює проф. Валерія Мадджян з Відділу економіки Università Ca` Foscari Venezia, дії, які мають за мету схилити до чесних вчинків, до яких належить перевірка квитків, водночас нагадує людям, як багато осіб навколо них чинить неправильно. Спостереження за повсюдною нечесністю у суспільстві може призвести до збільшення толерантності до таких вчинків та до схильності й самому чинити в такий спосіб.
Однак, це не означає, що потрібно зовсім відмінити контроль квитків у громадському транспорті. Кращим вирішенням було б все ж проводити його більш делікатно, у менших групах людей і контролерами в цивільному одязі, щоб уникнути публічного присоромлення безбілетників.
