By Інтенсивні двосторонні відносини між Україною та Естонією тривають давно. Цьогоріч, 22 травня, з кількаденним офіційний візитом до України завітав президент Естонської Республіки Керсті Кальюлайд. Такий крок естонського політика лише підтвердив тісну співпрацю між країнами.
Також лідер Естонії – перший очільник іноземної держави, що відвідав Донбас та лінію розмежування. Керсті Кальюлайд особисто зустрілася з українськими воїнами і тимчасово переміщеними особами. Естонія підтримує позицію України щодо запровадження Миротворчої місії ООН на окупованій території Донбасу.
У Естонії та України є спільні проблеми: кордон з Росією та багато російськомовного населення, яке Москва намагається використовувати у своїй політиці, наголошуючи на темі захисту їхніх прав. Тому Естонія також не почувається безпечно поруч зі східним сусідом, особливо після того, як росіяни викрали естонського співробітника поліції безпеки Естона Кохвера.
Естонія є однією з перших країн, що визнали незалежність України, а згодом й ратифікувала Угоду між Україною та ЄС. Саме представники Таллінна у міжнародних організаціях та європейських інституціях повсякчас наголошують на важливості Україна у гарантуванні стабільності й безпеки в Європі. Естонія однією з перших офіційно засудила російське вторгнення у Крим і була співавтором схваленої у 2016 році резолюції ООН про порушення прав людини на півострові.
Також Таллінн підтримує політику відкритих дверей для України щодо ЄС та НАТО. Естонія є одним із партнерів у Трастовому фонді Україна-НАТО з питань кібербезпеки, який за період 2014-2018 рр. допоміг нашій країні створити мережі ситуаційних центрів реагування на комп’ютерні інциденти. Ба більше, українські військові проходять навчання у Центрі кіберзахисту НАТО у Таллінні.
Наші країни співпрацюють та обмінюються досвідом у різних формах. Наприклад, у межах естонсько-українського Проекту “Resilient Ukraine/Стійка Україна: громадянське суспільство та волонтери у зміцненні національної стійкості та безпеки України” проходять міжнародні школи для фахівців з країн-членів НАТО та їхніх партнерів. Зокрема цьогоріч, 15-18 травня, у Таллінні проходила весняна школа Resilience League 2018. Вона була присвячена проблемам боротьби з інформаційної агресією та кібертероризмом за допомогою цифрових інструментів OSINT, InfoOps, Social Media, Big Data and Predictive Analytics. Доповіді українських учасників школи стосувались практики боротьби з радянськими міфами, досвіду ЗСУ України у комунікаційно-контентному протистоянні гібрідній агресіії РФ, методів OSINT тощо.
У квітні цього року естонський Міжнародний центр оборони та безпеки й український Інститут суспільно-економічних досліджень опублікували результати спільного проекту[1]. Впродовж 2015-2017 рр. естонські та українські науковці проводили соціологічні дослідження, аналіз соцмереж, глибинні інтерв’ю та фокус-групи у Києві, Харкові, Сумах, Маріуполі, Краматорську, Сєвєродонецьку і Лисичанську.
Як зазначив Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, дослідження виявило п’ять основних розривів у національній стійкості України: у цінностях, цілях, можливостях, мотиваціях і комунікаціях. Вони перешкоджають розвитку ефективної співпраці між державою та суспільством. “Ми розробили низку практичних рекомендацій на національному та локальному рівні, які можна втілити в Україні для підвищення національної стійкості. Ці поради є дуже реалістичними, і якщо Естонія змогла це зробити, то я не бачу причин, чому в Україні це неможливо”, – сказав Д. Теперік[2].
Для зміцнення стійкості України на місцевому рівні українсько-естонські дослідники рекомендують використати реформу децентралізації і переглянути модель територіальної оборони, зокрема створити “інкубатори безпеки” на рівні громад. Це збільшить участь суспільства у гарантуванні національної безпеки. Наприклад у Естонії за допомогою дронів люди можуть пильнувати кордони. Тобто кожен громадянин країни інтегрований у державну систему національної безпеки. Це той досвід, який ми можемо перейняти у естонських колег.
Естонія, як і Україна, зазнала агресії східного сусіда. Також ця країна є однією з найвідданіших союзниць України та прихильницею жорсткої політики стосовно Росії. Кремль неодноразово запроваджувала санкції проти Таллінна, але сьогодні Естонія не планує відмовлятись від жорсткого зовнішньополітичного курсу стосовно Москви, ще раз підтвержуючи, що для неї як члена ЄС і НАТО важливі цінності, а не ціни.
[1] Теперік, Єрмалавічус, Сеньків, Дубов. Стійка Україна: держава, громадянське суспільство та національна безпека
[2] Укрінформ: Експерти заявляють про п’ять прогалин у національній стійкості України
