Вокальні діалекти китових кланів

Вокальні діалекти китових кланів

Нещодавно у The Royal Society Open Science опублікували дослідження Гала Вайтхеда, біолога з Університету Далхаузі, що в Новій Шотландії, який уже роками вивчає поведінку кашалотів. З праці випливає, що кити творять клани, які вирізняються “вокальними діалектами” — а діалекти є показниками їхньої ідентичності. Про це пише Томаш Тарганський на польському науково-популярному інтернет-порталі Pulsar. 

Вайтхед має на увазі різні “вокалізації”. Аналіз цих характерних фрагментів “клацань”, названих “кодами”, що схожі на азбуку Морзе, дав йому змогу розділити спільноту кашалотів Тихого океану на сім кланів, які налічують і до 20 тис. особин кожен. На думку дослідника, вони нагадують людські етнолінгвістичні групи.

За допомогою підводних мікрофонів Вайтхед записав сотні годин “вокалізації”. Проаналізувавши записи, дійшов висновку, що базовою спільнотною одиницею серед кашалотів є матрилінійна група, яка складається приблизно з 10 самиць та їхнього потомства. Кілька сотень таких груп утворюють клан. У його межах кити допомагають одне одному у вихованні потомства, відбивають атаки косаток і взаємно навчаються. Усі особини в клані використовують один і той самий діалект. Результати досліджень вказують на те, що коли території окремих кланів збігаються, то кашалоти з різних груп не комунікують поміж собою.

Учений також зауважує, що 20 тис. особин — це незвично велика група як на ссавців, що може дати матеріал для роздумів у контексті потенційних збігів між динамікою людських і китових суспільних структур.

Мабуть, найбільш захопливою (а водночас і найбільш спекулятивною) частиною дослідження є питання ухвалення рішень всередині клану. “Спільноти кашалотів, здається, радше опираються на консенсус, ніж на одноосібне лідерство”, — пише Вайтхед.

В іншому дослідженні, опублікованому два роки тому, учений описував цікавий випадок культурної еволюції серед кашалотів. На основі даних зі щоденників китобійних кораблів за ХІХ ст. він зробив висновок, що кити ділилися між собою інформацією про атаки й взаємно “вчилися”, як від них захиститися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ