By Як показали нові дослідження, самці одного з видів ос застосовують свої статеві органи для захисту від хижаків, імітуючи самиць і жалячи потенційних нападників гострими шипами на своїх геніталіях – пише Ґрейс ван Ділен у часописі Scientific American.
Одного дня підчас дослідження життєвого циклу оси Anterhynchium gibbifrons Місакі Тсуйї, дослідниця з Університету Кобе у Японії, відчула «болючий укол», коли взяла в руку одного з самців комахи. Спочатку вона гадала, що її вжалили – що було досить дивним, оскільки більшість самців комах з родини перетинчастокрилих, до якого належать і оси, не має жал. Однак, приглянувшись ближче, вона відкрила, що її імовірно вкололи гострими відростками на геніталіях самця оси. Замість того, щоб підсилювати копуляцію, два шипи, по одному з кожної сторони, здається, служать для уколів хижаків.
«Ці результати підкреслюють значення чоловічих геніталій як органу захисту від хижаків і відкривають нову перспективу для розуміння екологічної ролі чоловічих геніталій у тварин» – каже еколог комах з Університету Кобе Шіньї Суґіура, головний автор праці, котра була опублікована у часописі Current Biology.
Аби підтвердити, що псевдожало служить за оборону, дослідники помістили самиць ос, здорових самців та ос та самців ос, у котрих усунули геніталії, в контейнери з різновидами відомих райкових та водяних жаб, котрі харчуються осами. Жаби пожерли всіх 17 самців ос без геніталій. Водяні жаби пожирали кожну осу, яку тільки побачили, але 35% некастрованих самців ос змогли відбити атаки райкових жаб псевдожалами, призводячи до того, що плазуни їх випльовували. 87% самиць також врятувалися від райкових жаб.
Джастін Шмідт, експерт по комахах, які жалять, з Університету Арізони і автор книги “The Sting of theWild” (Жало дикої природи), твердить, що псевдожала самців, імовірно, суттєво вплинули на результати експерименту. Правдоподібними чинниками були теж відносно невеликі розміри жаб, у порівнянні з осами, а також різниця величини поміж самцями ос і природньо більшими самками. Шмідт, котрий не брав участі у цьому новому дослідженні, додає, що зовсім не дивно, що оси з повністю видаленими геніталіями були менш ефективними у боротьбі з жабами – і що він хотів би побачити повторний експеримент з осами, котрим усунули б самі лиш шипи. Усування цілого статевого органу, зауважує він, може бути «надто травматичним» для ос.
Самці ос можуть здобути еволюційну перевагу, поводячись так, як самки, жала котрих вколюють отруту і спричиняють поважні шкоди. Щоб змусити хижака виплюнути його, самець оси «не мусить в дійсності завдавати шкоди» – каже Шмідт. «Може лиш удавати, що він здатен зробити кривду».
Відомо про небагато видів тварин, які використовують свої геніталії як орган самозахисту, пишуть автори у своїй праці – хоч бражник тополевий час від часу і використовує спеціальні луски на своїх геніталіях для утворення ультразвуків, котрі, як припускають, дезорієнтують кажанів, що на нього полюють.
