By 
У червні 2016 року на референдумі понад половина британців проголосувала за вихід Великобританії із Європейського Союзу. Задовго до того Британія почала процес перемовин із ЄС щодо вигідніших умов перебування в об’єднанні.
Насамперед Англію не влаштовувала міграційна політика ЄС, вона прагнула самостійно регулювати міграційний потік. Також Британія хотіла отримати більше свободи в економічних питаннях, зокрема щодо встановлення вільних економічних зон з іншими країнами за межами ЄС (наразі країна веде переговори щодо цього із США, Японією та Канадою). Окрім того, Англія виступала за зниження рівня бюрократії у сфері регулювання бізнесу, а також за послаблення процесів євроінтеграції. Оскільки перемовини з ЄС щодо цих пунктів не мали успіху, Британія вирішила провести референдум та вийти із Європейського Союзу.
Після оголошення результатів голосування між Британією та ЄС було укладено угоду про Brexit, яка набула чинності наприкінці січня 2020 року. За її нормами, до кінця 2021 року буде тривати перехідний період, щоб державні та приватні структури мали час для адаптації до нових умов. В угоді були також прописані фінансові питання та особливості забезпечення прав людини під час перехідного періоду. Окремо були підписані протоколи щодо Ірландії, Північної Ірландії, Кіпру та Гібралтару. До кінця 2021 року Великобританія та ЄС мають підготувати нову угоду щодо правил майбутнього партнерства.
Але останнім часом Британія без погодження з Євросоюзом почала вносити певні зміни в нормативно-правові документи про Brexit. Так, якщо у попередньому протоколі Північна Ірландія залишалася у зоні вільної торгівлі з Євросоюзом, то за законом про внутрішній ринок, який парламент Великобританії розглядав 9 вересня 2020 року, така можливість обмежується.
Нагадаємо, мешканці Північної Ірландії здебільшого проголосували проти Brexit, тому однією з умов цивілізованого виходу Британії з ЄС було надання Північній Ірландії можливості вільних економічних відносин із Євросоюзом. Однак наразі уряд Бориса Джонсона намагається урізати ці права.
На думку більшості експертів, цей непродуманий крок влади може погіршити імідж Великобританії на світовій арені. Крім Євросоюзу, таку політику уряду Б. Джонсона розкритикували також і США, зокрема вони заявили, що не будуть укладати нову торговельну угоду з Британією, якщо порушуватимуться права Північної Ірландії. Ба більше, якщо це питання не врегулюється, то Британія може вийти із складу ЄС без підписання нової угоди про партнерство, що є для неї не найкращим сценарієм.
Україна також виступає за дипломатичне розв’язання цих проблем, оскільки відносини нашої країни та Великобританії завжди були дружніми та добросусідськими. Зокрема, Британія засуджує дії Росії і підкреслює необхідність стримування у стосунках з РФ. Щоб відзначити результативність співпраці двох країн, президент України Володимир Зеленський нагородив орденами “За заслуги” ІІІ ступеня англійських парламентарів Дж. Віттінгдейла, П. Летем, М. Антоніва та С. Макдональда.
Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку з загальним обсягом вкладів майже 2 млрд доларів. У перспективі між нашими країнами планується укладення нового двостороннього договору, який, як анонсується, перебуває на завершальній стадії і може бути підписаний вже під час запланованого візиту президента В. Зеленського до Лондона у жовтні цього року.
Зеленський також планує підписати з британцями договір про програму оновлення флоту українських ВМС новітніми ракетними катерами, які відповідатимуть усім вимогам НАТО. Частина цих катерів буде вироблена в Україні, на що британці видадуть спеціальну позику. Наявність такої техніки значно підвищить боєздатність українського флоту і його можливості щодо протидії ймовірній агресії росіян на морі, оскільки основне завдання катерів – це запобігти можливій висадці десанту. Окрім того, вони значно посилять військову присутність України в акваторії Чорного моря, де Росія вже значно зміцнила свої позиції.
