By У 1956 році відомий вже на той час французький письменник-прозаїк та неперевершений майстер психологічного есе й новели Андре Моруа (André Maurois, справжнє ім’я Еміль Саломон Вільгельм Ерзог) видав літературний шедевр під назвою «Листи до незнайомки», де у збірці коротких есе, адресованих до певної абстрактної, цілком невідомої жінки, елегантно, надзвичайно глибоко й афористично висловив свої міркування про вічно актуальні стосунки між чоловіком та жінкою. Але не тільки про це. Задумайтеся на разі лише над такою думкою із цього безсмертного твору: «Мета цього життя полягає не в тому, щоб заслужити собі вічну славу, а в тому, щоб жити кожен день, перетворюючи його в маленьку вічність».
Сьогодні на сторінках цього Інтернет-порталу я розпочну писати подібні за назвою «Листи до Незнайомців». Сподіваюся, що з часом ми познайомимося і перестанемо бути незнайомцями. Це не означає, що ми станемо в усьому однодумцями. Важливе інше – навчитися навіть не стільки розуміти один одного, як прагнути цього розуміння. На письмі розуміння за несхожих позицій досягнути легше, бо відсутній емоційний фон, сприймаються лише логічні аргументи і є час на роздуми – можна знову і знову роздумувати над прочитаним.
Є відомий жарт про невелику на перший погляд різницю в інструментарії, застосовуваному «математиками» та «філософами». Першим для праці потрібно папір, олівець і кошик на сміття, а другим – лише папір та олівець. Судячи з колосальної кількості монографій українських економістів, захищених ними кандидатських і докторських дисертацій та відчуваючи на власній шкірі стан української економіки, переконуєшся, що у кожному жарті є лише частка жарту, а решта – правда. Однак, якщо думаюча і пишуча людина не потребує кошика для сміття, то це є підставою запідозрити, що вона вважає всі свої думки геніальними як за змістом, так і за формою. Тож усе, що вклалося на папері негайно заслуговує опублікування. А якщо думка зміниться? То що, прийшли інші часи, а відтак новим часам мають відповідати й інші думки? І чи справі це так? Може і в тих новіших часах думки Андре Моруа збережуть свою актуальність?! Можливо й невмирущий булгаківський Воланд мав слушність, стверджуючи «Люди, як люди. Люблять гроші, але це ж завжди було… квартирне питання тільки їх зіпсувало».
Один таки клопіт з геніальними думками. Кажуть, що якийсь журналіст запитав Альберта Айнштайна, чи записує той свої геніальні думки, а якщо так, то куди – у блокнот, записну книжечку яи може спеціальну картотеку. Вчений глянув на товстелезний блокнот журналіста, усміхнувся і мовив: «Дорогий мій! Геніальні думки до голови приходять так рідко, що їх неважко і запам’ятати». Нехай це буде якнайчастіше.
Усіх Вам гараздів, до зустрічі.
