By Тим самим вони підтвердили, що елементи – передусім ті важкі, необхідні для розвитку життя на Землі – виникають з поєднання нейтронних зірок. Увагу вчених привернув довгий і могутній блиск гамма-випромінювання. У напрямку того космічного крику вони скерували найпотужніші пристрої спостереження. Завдяки успішній кампанії, до якої долучилися, зокрема, космічний телескоп TESS чи телескопи VLT у Чилі, вдалося ідентифікувати джерело розблиску: це бурхливе поєднання двох нейтронних зірок, котре відбулося за 900 млн світлових років від нас. Міжнародна група дослідників під керівництвом Андрю Лівейна з Radboud University, що в Голландії, а також University of Warwick, що у Великобританії, представили результати у часописі Nature – пише Лукаш Тихонєц на польському науковому інтернет-порталі Pulsar.
До спостережень підключився також Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) – найпотужніша інфрачервона космічна обсерваторія. Завдяки своїй досконалій чутливості він здатен побачити найвіддаленіші галактики. Науковці надіялись. Що завдяки ньому вдасться розгледіти також і ту, в котрій сталося поєднання двох нейтронних зірок. Але це не вдалося.
Нейтронні зірки – це залишки від масивних зірок, котрі зруйнувалися у вибуху супернової. Тож можливо, що ті драматичні експлозії викинули певні структури з їх рідної галактики, а поєднані гравітацією залишки з того часу кружляли по орбіті одні навколо одних, наближаючись поступово до неминучого зіткнення.
Окрім камери для сенсаційних знімків JWST має ще й спектрограф, котрий дозволяє розщепити інфрачервоне світло. З отриманого спектру астрономи можуть вичитати інформацію про хімічний склад обʼєкту спостереження. У залишках від поєднання нейтронних зірок вчені виявили особливо чіткий сигнал телуру. Виявляється, що зіткнення випродукувало таку кількість цього елемента, яку можна порівняти до маси 300 земних куль. Це сенсаційне підтвердження того, що елементи, особливо важкі, виникають саме від поєднання нейтронних зірок.
В цьому ж процесі виникають й елементи, котрі виявилися ключовими для розвитку життя на Землі – такі як йод. Отже спостереження за процесом їхнього виробництва у космічних кузнях цікаве не лише з перспективи досліджень зоряних колізій.
