Безумовний базовий дохід – утопія чи панацея?

Безумовний базовий дохід (ББД) – концепція, заснована на аргументах соціальної справедливості, індивідуальної свободи і прав людини. Згідно із нею, кожному громадянину регулярно має виплачуватись певна сума грошей, не залежно від наявності доходів з інших джерел. На думку прихильників ідеї, ББД зробить людей вільнішими і дозволить повніше реалізувати творчий потенціал.

У 1795 році ідею ББД вперше сформулював Томас Пейн: запропонував виплачувати кожному жителеві Англії 15 фунтів стерлінгів при досягненні 21-го року, а також по 10 фунтів стерлінгів щороку після 50-тиліття. На думку Пейна, такий підхід є справедливим способом боротьби з бідністю і нерівністю доходів.

У подальшому ідея ББД змінювала формулювання, проте її суть залишалася єдиною – кожна людина має право на частину доходу країни, незалежно від рівня матеріального добробуту та особистого внеску в національну економіку. На початку XXI століття акценти в обґрунтуванні необхідності ББД дещо змінилися. Ідею почали розглядати як інструмент мінімізації наслідків розвитку четвертої промислової революції, панацею від потенційного глобального безробіття, спричиненого тотальною автоматизацією та засиллям роботів.

Прихильники

Прибічники ідеї ББД вважають, що її запровадження дасть можливість вивільнити місце для творчої діяльності, родинних зв’язків, самоосвіти, участі у житті місцевих громад. Люди шукатимуть зайнятість до вподоби та не потребуватимуть працювати задля отримання коштів для існування.

“Ми повинні пропрацювати такі ідеї як загальний базовий дохід, щоб гарантувати кожному можливість пробувати нові ідеї… Багато людей не можуть зважитися почати власний бізнес, тому що їм потрібно годувати сім’ю, а фінансової страховки на випадок невдачі у них немає… Загальний базовий дохід забезпечив би таку страховку”. 
Марк Цукерберг

Засновник Facebook Марк Цукерберг у своїй відомій промові на випускній церемонії у Гарвардському університеті запропонував запровадити концепцію ББД в США: “Ми повинні пропрацювати такі ідеї як загальний базовий дохід, щоб гарантувати кожному можливість пробувати нові ідеї… Багато людей не можуть зважитися почати власний бізнес, тому що їм потрібно годувати сім’ю, а фінансової страховки на випадок невдачі у них немає… Загальний базовий дохід забезпечив би таку страховку”.

У рамках запровадження концепції ББД Європейський Союз розробив програму боротьби з бідністю та виділив для цього 13 млн євро. Для експерименту обрали Барселону (Іспанія), Утрехт (Нідерланди) та Гельсінкі (Фінляндія). Для іспанців виплата ББД становитиме 400-525 € на місяць. Упродовж двох років допомогу для забезпечення базових потреб отримуватимуть найбідніші жителі у вибраних районах Барселони. Учасників експерименту розділили на чотири групи, кожній з яких допомогу надаватимуть в різний спосіб. Результати пілотного проекту в містах Європи планують використати для порівняльного аналізу вартості та ефективності різних стратегій боротьби з бідністю та з метою забезпечення кращої якості соціальних послуг.

В цілому, експеримент з ББД уже відбувся у багатьох державах:

Критики

Саме поняття “безумовний базовий дохід” відсутнє у сучасній економічній науці, а серед прибічників ідеї практично немає професійних економістів. На думку критиків, ББД – це не наукова концепція, а швидше утопічний рецепт перевлаштування світу на основі ідеалів свободи і справедливості.

Ресурси – найважливіша проблема, що перешкоджає реалізації ідеї ББД, адже концепція не підкріплена пропозиціями відносно джерела фінансів, які розподілятимуть між громадянами. Та для існування ББД необхідні колосальні кошти. Наприклад, якби у Фінляндії з 2017 року почалося повномасштабне впровадження виплат ББД, то знадобилось б близько 50 млрд євро щороку.

Жорстко ідею ББД критикують як таку, що здатна підірвати стимул-реакції до праці, і як результат знизити сукупний національний дохід. Наслідками запровадження ББД також можуть стати: приплив мігрантів, посилення залежності від держави, зниження активності людини на ринку праці, зростання податкового тиску на бізнес та платників податків.

На думку лідерів європейських профспілок впровадження ББД може стимулювати людей відмовитись від непрестижної та важкої роботи, а це призведе до структурних проблем на ринку праці. Та європейські профспілки – впливові гравці на політичному полі, тож така позиція може бути спровокована небажанням втратити владу, наприклад, через зниження кількості членів профспілок, а відповідно і членських внесків.

Громадська думка

У 2017-2018 роках Організація Економічної безпеки (ESP) намірена вкласти $10 млн у вивчення впливу ББД на добробут населення США. Попереднє соціологічне опитування показало, що 46% американців готові підтримати ББД, якщо сума щомісячних виплат становитиме $500-2000. Негативно концепцію оцінило 35% респондентів, 19% – утрималося. Прихильною до ББД виявилася молодь, а також представники національних меншин та громадяни з низьким рівнем достатку.

Аналогічні дослідження показали, що європейці також обережно ставляться до ідеї виплат без зобов’язань – в середньому ББД підтримує 64% опитаних. Найактивніше ідею ББД схвалюють в Польщі та Німеччині (60% і 52% відповідно), найменше – у Франції (29%) та в Іспанії (31%). Цікаво, що у 2016 році Швейцарія провела референдум щодо запровадження ББД та відмовилася від цієї ідеї. Ймовірно, причинами стали: страх засилля мігрантів, власний консерватизм, побоювання втрати престижу праці та ідеологічне неприйняття таких виплат.

Політичні аспекти

Сподвижники ББД ідеологічно неоднорідні. Ліві політичні партії розглядають концепцію як систему справедливого розподілу капіталу і ресурсів, що по праву належать всім членам суспільства. Прибічники правих поглядів підтримують ББД значно менше. Так деякі з них вважають, що нова форма соціальних гарантій зніме з уряду бюрократичне навантаження, зменшить роль держави в наданні послуг і дозволить перекласти державні обов’язки на сім’ю і співтовариства, а підсумком цього стане повна руйнація системи державних послуг.

Екзистенційні питання

Автор книги “Світ після капіталу” Альберт Венгер переконаний, що люди сприймають роботу як релігію. Вона настільки щільно вбудована в тканину суспільства, що втрата значущості праці буде сприйнята хворобливо. Соціологічні опитування в Європі і США з’ясували, що чимало осіб вважають ББД стимулом неробства і ледачості – люди перестануть працювати, житимуть на соціальну допомогу та деградуватимуть. Європейці переконані, що ці виплати не зроблять їх щасливими, а лише знизять фізичну активність і, навіть, підсилять відчуття самотності.

Проте експерименти в Індії та Кенії продемонстрували позитивні наслідки впровадження ББД. Так кенійський експеримент може стати найбільш масштабним і тривалим за всю історію ББД. Програма стартувала у 2017 році і за перші півроку добробут більшості громадян покращився, багато кенійців зайнялися розвитком бізнесу, при цьому не покидаючи основної роботи. Хоча раніше скептики передбачали, що кенійці витратять отримані гроші на алкоголь, наркотики та розваги. Та люди інвестують в бізнес, купують велику рогату худобу і риболовецьке спорядження, витрачають ці кошти на освіту. Близько 81% кенійців заявили, що планують заощаджувати гроші.

В цілому, говорити про успіх чи невдачу впровадження ББД ще надто рано. Попередні результати європейського експерименту з’являться лише наприкінці цього року. Але погодьтесь, ідея інтригує…